5f313938dbb6a.png

Маючи «дірку» у бюджеті на рівні близько 300 млрд. грн., та з недостатнім рівнем залученням зовнішньої фінансової допомоги держава починає оптимізовувати свої видатки.

Забирати кошти скажімо з «Великого будівництва преZEдента» ніхто не буде, адже скоро місцеві вибори, а владі необхідно презентувати хоч якусь «цукерку» для виборців, тим паче і «розпилити» закатане в бетон набагато легше. Тому, як вцілому і у багатьох «попередників», скороченню піддали найбільшу статтю витрат казни — Міністерство соціальної політики, рівень видатків близько 274 млрд. грн. (до початку пандемії коронавірусу планувалося 293,4 млрд. грн. ps://mind.ua/publications/20205850-realiyi-byudzhetu-2020-hto-otrimae-najbilshe-porivnyano-z-2019-rokom)

Скорочення видатків на «космічні» 19,5 млрд. грн. тягнуть за собою і зменшення безпосередніх виплат громадянам, адже коштів стало менше, а тих, хто потребує допомоги від держави навпаки, стало більше (беручи до уваги збільшення рівня безробіття та загального зубожіння населення).

У Кабміні вирішили ревізувати соціальні виплати, і, як зазначає Марина Лазебна — міністерка Соціальної політики: «Ревізія у соціальних допомогах потрібна. Держава готова підтримувати незахищених людей, малозабезпечені родини, але тих, хто справді цього потребує. Тому був прийнятий закон про верифікацію соціальних виплат. Її здійснює Міністерство фінансів.

Тому тепер практично всі соціальні виплати підлягатимуть верифікації в декілька етапів, тобто перевірятимуться громадяни, які тільки подали запити на допомогу, ті, що вже отримують, і ті, що отримували раніше.


258309.jpg
Міністерка соцполітики Марина Лазебна
Перший – до того, як отримати виплату. Органи соцзахисту повинні зібрати необхідні документи і перевірити їх на достовірність. Виявити окремі порушення знайти досить легко. До прикладу, якщо українець купив автомобіль вартістю понад 50 тис. грн, а потім приховав це у своїй декларації і спробував оформити субсидію, чиновники з реєстру побачать таку покупку і відразу ж відмовлять у виплаті.

Другий – поточна верифікація. Її систематично проводять, коли людині вже призначили допомогу. Якщо під час отримання виплат спливе факт про те, що українець порушив умови надання допомоги і приховав цю інформацію, гроші відразу ж перестануть виплачувати.

Третій – ретроспективна верифікація. Ще три роки після того, як людина перестала отримувати гроші від держави, її можуть і будуть перевіряти.

Ми всі розуміємо рівень зловживань, що здійснюються із соціальними виплатами, однак треба давати звіт тому, що без залучення самих працівників міністерства ці „схеми“ неможливі відсотків на 80.

Однак, не є секретом і те, що більшість наших співгромадян не здійснюють декларування власних доходів, тим самим приховуючи їх від держави, але, в той самий час, зловживають соціальною допомогою, і з цим явищем однозначно треба боротися, та не так, щоб створювати додаткові бюрократичні перепони, а так, щоб людині було вигідно показувати власні статки.

Наразі ж держава створює умови, при яких умовна бабуся, що володіє трикімнатною квартирою, краще віддасть за комуналку всю пенсію, ніж попросить субсидію.

В той самий час ми знаємо про „космічні“ зарплати в Наглядових радах держпідприємств, пам'ятаємо про законопроект від Зеленського, де він планував зняти обмеження в 47 тис. грн. на зп чиновників, однак, під тиском громадськості відкликав його, доходи прокурорів, суддів та силовиків, статки яких вимірюються сотнями тисяч доларів та тисячами квадратних метрів нерухомості, при тому, що вони все життя пропрацювали на державних посадах.

Натомість про свою заборгованість перед чорнобильцями, учасниками бойових діях та іншими категоріями отримувачів соціальної допомоги держава замовчує, та шукає механізми їх невиплати (#миВастуданЄпасилалі вже не пройде).

Тому, ініціатива з верифікацією правильна, однак починати треба не з того боку, адже найлегше»потрусити" звичайного громадянина (або відбити у нього бажання для отримання законної допомоги), ніж змусити чесно відзвітувати за своє набуте майно "гвинтиків системи".