Лонгрид про вчерашнюю скандальную Постанову КабМина о «монетизации» льгот.

Слово «монетизации» не случайно пишу в кавычках.

Итак, 2 параграфа. Первый — сухие факты, второй — моё мнение.

Параграф 1. Сухие факты.

Итак. Очень незаметно проскочил принятый Радой Закон "1774-VIII „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“».

Там есть пнт.8 в «Прикінцевих положеннях» (самое важное обычно пишется маленькими буквами и в конце, да).

Он длинный и нудный, но прочитайте внимательно и вдумчиво, это важно:

«8. Установити, що пільги з оплати послуг за користування житлом (квартирна плата, плата за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), комунальних послуг, користування паливом, скрапленим газом, телефоном, послуг із встановлення квартирних телефонів; проїзду усіма видами міського, приміського та міжміського транспорту; бензину (пального), ремонту, технічного обслуговування автомобілів та транспортного обслуговування; оплата пільгового одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів, виробів медичного призначення за рецептами лікарів, зубопротезування; пільгового забезпечення санаторно-курортним лікуванням з компенсацією вартості проїзду до санаторно-курортного закладу і назад (крім забезпечення санаторно-курортним лікуванням інвалідів із захворюваннями нервової системи (з наслідками травм і захворюваннями хребта та спинного мозку); пільгового капітального і поточного ремонту власних жилих будинків і квартир, що передбачені законами України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“, „Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні“, „Про жертви нацистських переслідувань“, „Про охорону дитинства“, „Про соціальний захист дітей війни“, „Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист“, „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей“, „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні“, „Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні“, та виплати, компенсації і допомоги відповідно до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ можуть надаватися у готівковій формі у розмірах та порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України.»

Фух! Прочитали? Терпения хватило?
Молодцы, а то я только с третьего раза прочёл.

Теперь перевожу на человеческий язык: все льготы, всем категориям льготников (да, даже инвалидам 1й группы) теперь могут (ключевое слово — МОГУТ!) предоставляться живыми деньгами. А вот сколько этих денег будет даваться и как их будут выплачивать — решает КабМин.
Да, это льготы на всё — на коммуналку, на лекарства, на транспорт, блаблабла.
Пример. Если раньше некому инвалиду бесплатно предоставлялось дорогое лекарство, то теперь вместо этого ему могут (!) дать деньги на это лекарство. Причем не факт, что в размере 100% стоимости. Точнее — однозначно не в размере 100%, а меньше, потому что иначе нет смысла огород городить.

Вчерась КабМин решил запустить «пробную ласточку» и «монетизировать» льготы на проезд.
Министр Рева решил, что 30 поездок в месяц каждому льготнику — норм. Чем обоснована такая цифра — не доложили. Почему 30, а не 300, не 10, не 1?
Ну да ладно, не будем об этом, текста Постановы всё равно еще нет, подождем, почитаем.

Параграф 2. Моё личное мнение.

Льготы в том виде, которые предоставляются сейчас — зло и дикость. И, в общем и целом, я не имею ничего против монетизации.
И (ГЛАВНОЕ!) — по Закону льгота МОЖЕТ предоставляться деньгами, а не ДОЛЖНА. Это важно, потому не спешу ни со зрадой, ни с перемогой.

Но давайте по пунктам. Возьмём тот же проезд.

Есть люди, живущие в городах, и ездящие каждый день тремя видами транспорта утром и вечером. Есть люди, ездящие на машинах. Есть люди, живущие в сёлах, там вообще самый популярный транспорт — велосипед.
Теперь людей уравняли и будут каждому платить деньги за 30 поездок в месяц.
Людям, которые пользуются транспортом в городах, это не выгодно. Потому что 30 поездок — реально мало.
Людям, которые ездят на машинах — выгодно. 5-6 литров бензина на шару — а почему нет?
Людям, живущим в селах — тоже выгодно. Живые деньги на ровном месте.

Как работает система сейчас? Есть бюджет. Его выплачивают АТП (автотранспортным предприятиям), прикинув по системе «палец-пол-потолок» количество льготников в регионе, поделив, помножив, блаблабла. При этом по хрен, ездит льготник или сидит дома.

Теперь вспоминаем, что такое правильная монетизация.
Это когда платят за ФАКТИЧЕСКИ ИСПОЛЬЗУЕМУЮ льготу.
Проехал 10 раз — получи деньги за 10 поездок. Проехал 0 раз — ничего не получишь. Проехал 100500 раз — получи за 100500.

Что лично я считаю.
Любую проблему можно решить нормально, не нормально и «по-военному».
Вот КабМин сейчас решил вопрос «по-военному». То есть — предельно идиотски.

Какие варианты решения устроили бы меня персонально?

1.Отменить бесплатный проезд к херам. Я могу оплатить, не обеднею. Всё равно, будучи УБДшником уже 3 года, даже скидку на коммуналку не оформил, переживу как-то.
(Кстати, не удивлюсь, если льготу на коммуналку предложат заменить огромной «монетизацией» в какие-то 100 грн).
2.Самый лучший вариант. Учёт проезда и оплата за фактически полученную услугу. Вариантов немеряно, от «социальных» билетов до электронных систем учёта. В общем, было бы желание. Это вариант идеальный от слова «полностью».
3.Предоставить ВЫБОР — или ты оставляешь себе бесплатный проезд, или получаешь компенсацию деньгами. Тоже вариант здорового человека.
4.Оставить всё как есть. Меня, конечно, этот вариант устроит, но я понимаю, что социальная нагрузка на бюджет дикая, потому вполне приму варианты 1, 2 или 3.

Что меня не устраивает в том, что сделал КабМин. Не устраивает «черезжопность» решения.
Если мне отменят бесплатный проезд — не обижусь. Но заменять его подачкой в какие-то 150 грн — реально унизительно.

Обязуюсь, в случае внедрения «монетизации» в таком рагульном виде, отправлять эти деньги лично министру Реве на бедность.

Но да, льготы надо монетизировать. Нормально, по-людски.
Ну или отменять вообще.

Целую весь КабМин в Реву. Льготный Программный Кот.