В попередньому пості я зачепила нєкій холдинг емоцій. В коментарях один пан — Богдан Панкевич пише: «Картина не повна. Бракує видатного нищителя міста пана Козловського. Зруйновано інтер'єр кав'ярні Просвіти на Винниченка,12 який навіть комуністи пощадили. А в кам'яниці на ринку взагалі залишимо лише стіну фасаду, всередині не перегородки, а ВСЕ знищено. А було 17 століття»….
Я там не була, але щоб не повірити панові Богдану не знайшла в себе жодного аргумента. Тому відповіла: «А нехай нам то мер пояснить. Разом з чаплінським. Шо то він таке господарює». На що отримала відповідь: «та він того Козловського боїться, люди кажуть». На що відповіла: «То його проблеми. Ми його на мера на шнурку не тягнули».
Що тут сказати? Якщо це правда, а я чомусь ні на секунду не сумніваюся що це так, то порушено статтю 298 КК України, що передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком на 8 років. В такому випадку маю лайфхак для пана мера. Якщо вас посадять, то ви зможете собі в тюрмі наробити страшних татух – драконів, наприклад, чи яких інших настоящіх бойових пітухів, вийдете і вже той пан Козловський буде вас боятися. Нєт худа без добра, як то кажуть. Перекласти вам українською? Нема криївки — нема худа.
Пане президенте, а в нас у Львові законодавство України діє? Чи то окрема республіка?
Зайшла до загальнодоступної криївки. Це жах. Антисанітарія. Брудно. Смердить. На вході «декорованому» деревом (пожежна охорона — хтось чув про легкозаймисті матеріали?) — якийсь пан. Пан з натугою косить під автентичного львів'янина. Вимагає від мене гасло. Кажу: прошу пана, коли я віталася – Героям слава, ви ще ходили на марші з транспарантом «слава кпсс». Пан пропонує мені кєлішок самогону. Маю надію той самогон сертифікований, перевірений та дозволений до вжитку відповідними службами. Я ж його звісно не пила – його пропонують всім з одного і того ж не помитого !!! металевого кєлішка. Це якийсь лютий треш – де і коли так у Львові пили??? Хіба може де в райкомах комсомолу.
Пане мер, а ви бачите, що у вас під носом коїться? Чи тих панів з холдингу ви теж боїтеся?
Пане президенте, виділіть панові мерові яку охорону, бо ще тут зі страху біди нароблять. Ви бачили як в Одесі горіло? Там теж були легкозаймисті матеріали і перебудоване під готель трамвайне депо. Як загориться та криївка, то загине не 8 людей. Плану евакуації я там не знайшла. Вказівників — де запасний вихід — теж (маю надію, що він там є). Зенітний кулемет приварений до даху пам'ятника архітектури є, а якого гідранта, чи аварійного виходу жодного не видно.
Мені, до речі, як і вам, не подобається коли нехороші блогери вас гідрантом обзивають, давайте втрем їм носа і доведемо, що ви гарант і, що законодавство у Львові таки загальнодержавне. І пожежна та санітарно-епідеміологічна служба разом з МНС до вас прислухаються. Це не жарти – ті вар'яти можуть спалити ту Венеційську кам'яницю (охор. №326/13) до курви мами. Дах вже попсули, у подвірї зробили інсталяцію під назвою – «зря камуністам паказалі сварочний апарат і ізолєнту». Най ваші люди не бояться — кулемет там на даху хоч і великий як хулєра, але не справжній, як зрештою і в тих панів в підвалі. До речі — може ви мені підкажете — та тяга до іграшкової зброї – то якась хвороба? Особливо ті пістолети з нефарбованої фанери в їх магазинах – то хто б мав купувати? Це вони в дитинстві в іграшках були обмежені? Чи в них в головах який обмежувач стоїть?
За морем житьё не худо – писав якийсь пушкін. Паньство, ви б ту криївку звідти прибрали – нє? Туди на свою республіку. Чи може куди за море. Бо щось в коментарях і мешканці Старознесенської на ту вашу республіку жаліються. Кажуть – шум, бардак до опівночі – ніякого спокою. Натішитися на сусідство з вами не можуть.
І головне — назва. Панове рагулі, а ви самі розумієте, що то є блюзнірство? В криївках переховувалися Герої. І мабуть не для того, щоб ваші висококреативні спеціалісти над цим стібалися. Переназвіть на те, що воно нагадує насправді – «райком комсомолу в колгоспі „Весна опять прішла“. Це ребрендинг називається. А те, що вам необхідно зробити, називається — ренафіх. Ренафіх з пам'ятки архітектури, збудованої 1589 року. Кудись за море – там де життя не худо, як писав ваш класик.
PS:
Якщо ви думаєте, що це вже все, що витворили з нещасним будинком, то ви помиляєтеся. Там є ще два заклади. Про один під назвою „Висока кухня“ в наступному пості.
