Друг моїх батьків провалився під асфальт в окріп через прорив теплотраси. Тепер він змушений ночувати в машині, коли ліфт в будинку не працює. Сходами чоловік фізично не може піднятися на свій поверх через інвалідність. Це сталося 2012 році, в районі вулиці Гетьмана. Прокуратура відмовилася відкривати кримінальну справу проти працівників ПАТ «Київенерго» та КМДА, а списала все на грунтові води.
В понеділок грунтові води, а можливо, навіть невідомий раніше гейзер прорвав трубу на Голосіївському проспекті, пошкодивши будинки і машини поруч. У вівторок на вулиці Старонаводницькій сильна океанська течія пошкодила трубу і зіпсувала асфальт. Таких прикладів по Києву можна згадати безліч. Журналісти тепер так і пишуть «черговий прорив труби», «знову обвалився асфальт ». Навіть зараз, я пишу блог і чую, як за вікном працює машина, робочі терміново лагодять труби.
Прорив труби або провал асфальту в очах чиновників КМДА — непередбачуване стихійне лихо, а не злочинна недбалість. Якийсь неприборканий ураган Катріна, а не вода, пущена по трубах. Люди, немов не розуміють: якщо будувати нові багатоповерхівки, збільшувати навантаження на підземні комунікації, не лагодити і не замінювати їх, провалів та проривів ставатиме більше. Труби теж можуть втомитися і впасти, прямо як Шулявський міст.
Заміна мереж коштує величезних грошей, це зрозуміло. Але гроші — завжди питання пріоритетів. Якщо кошти не шукати, самі вони не з'являться. Нові надійні труби сховані під землею, їх не покажеш виборцям і не розмістиш на білбордах. Але з одними муралами, новими поштовими скриньками і лавочками довго не протягнеш. Хоча б тому, що з часом вони теж почнуть провалюватися під землю.
Що ж робити?
Наприкінці 2017 року завершується термін угоди між містом і ПАТ «Київенерго» на оренду мереж Києва. Комунікації повертаються у власність столиці, тож важливо оцінити їх стан, ефективність експлуатації, ремонтні роботи, які проводилися або ж не проводилися. Розпочати перевірку потрібно вже зараз, кожен прорив і аварію потрібно перевіряти та ретельно документувати. Депутати Київради мають повне право створити тимчасову комісію із залученням громадських організацій та місцевих мешканців, щоб провести аудит стану комунікацій в оренді ПАТ «Київенерго».
Другий важливий пункт — викласти в публічний доступ угоду між ПАТ «Київенерго» і містом. Ми маємо переконатися, що угодою передбачено штрафні санкції стосовно орендатора, якщо стан столичного майна після його експлуатації погіршився (от несподіванка буде, правда?).Тільки після публічного аудиту можна вирішувати подальшу долю відносин Києва з ПАТ «Київенерго».
Найстрашніше, що ні з часів трагедії на вулиці Гетьмана 2012 року, ні після нічого не змінилося. Столичні очільники змінюються, комунікації гниють. Скоро в Києві провали й тріщини будуть називати на честь мерів — «Каньйон Черновецького», «Провалля Кличка». Київським чиновникам здається, що вони не ходять по землі, тож нічого прикрого з ними не станеться. Я б на їх місці прислухалася, чи не чути під ногами грунтові води?
