Давайте поговоримо про клоунів, і як їх відрізнити від неклоунів. Клоуни мають яскраву обгортку, за клоунами цікаво спостерігати, вони вміють здивувати і зрештою здобувають популярність. То в чому різниця?

Все дуже просто: поговоріть з ними по суті. У блазнів ніякої суті немає і бути не може. Вони не стануть піднімати важливі теми, не говоритимуть з вами про серйозні речі чи проблемні питання. Навіщо? Це витратно по часу: заглиблюватися, розбиратися, копати, писати програми, шукати непопулярні рішення, переконувати. Куди приємніше бути за все хороше проти всього поганого. Навіщо долати силу опору, якщо можна спокійно ковзати по поверхні?

Ринок землі, кодекс газотранспортної системи України, податок на виведений капітал...Що взагалі? А чи можна обрати складніші для пояснення теми? Чи можуть бути довшими паузи за родинним столом після питання «Чим ви зараз займаєтеся?».

Якщо ж такі важкі теми піднімаються, очевидно, перед вами не просто освічені, розумні, але й відповідальні люди. А далі починаються погані новини.

Будь-який рекламіст скаже, люди готові приділити вам свій час лише в двох випадках: від вас є очевидна користь, або з вами цікаво, фаново. Пояснити нормальній людині користь від неухвалення нового кодексу газотранспортної системи (лол што?) досить важко. Задоволення від «знизити тарифи» чи «відібрати й поділити», як прості вуглеводи, засвоюється мозком в рази швидше. Це природній процес.

Тому лишається другий шлях. Якщо не хочете жертвувати суттю, просто мусите бути креативними. Вигадувати яскраві акції, продумувати гейміфікацію, робити красиву символіку, жартувати, іронізувати над змістом і ситуацією — це важка робота. Ви мусите влаштувати стендап, щоб привернути увагу до нудних тем. Щоб пояснити суть законопроекту на 50 сторінок — вигадайте про нього історію, намалюйте інфографіку чи зніміть мультик. Так продається жувальна гумка, так збираються мільйони на боротьбу зі смертельними хворобами.

Так само працює політика у всьому світі. Чим Україна гірша? Поговоримо про рівень цікавості українців до політиків? Виборці — це не мама, яка любитиме вас за просто так. Якщо для виборців ви заскладні, занадто серйозні, офіційні і нудні — це не привід для гордості. Це означає, що ви ледащо і не хочете виконувати важливу частину роботи з якісної комунікації. Якщо цього не помічаєте ви, це неодмінно помітять розумні виборці. Вони вибагливі до книжок, музичних альбомів, пабів, лоукостів, обслуговування, то чому б їм не бути вибагливими до політиків?

Життя занадто коротке. Увага людей в ХХІ столітті — це безцінний ресурс, за який треба змагатися. А далі просто слідкуйте, як цією увагою розпоряджаються.