ГУ ДПС: Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС

Ми в інтернет-просторі

Сплата податків – громадянський обов'язок чи вимушена повинність

Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Державна податкова служба України вітає відверту дискусію, яка розпочалася у суспільстві, щодо оподаткування доходів громадян, зокрема тих, хто отримує доходи в інших країнах. У цьому питанні ДПС стоїть на засадах, перш за все, чесності та рівності усіх перед законом. Обов'язок сплачувати податки та збори визначено ст. 67 Конституції України: «Кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом».

Так чому одна частина людей цей обов'язок сумлінно виконує, а інша – лише очікує від держави виконання соціальних гарантій, страхових виплат, достойної пенсії, критикує місцеву владу за відсутність дитячих садочків, неналежний ремонт в школах, лікарнях. І мало хто з них замислився над тим, а скільки саме вони віддали своїх податків на розвиток своєї країни?

На сьогодні в законодавстві чітко врегульований механізм щодо сплати податків. При отриманні доходів, зокрема, від особи, яка не є податковим агентом, та іноземних доходів, громадяни мають подати декларацію про майновий стан та доходи. Саме в ній визначається сума отриманих доходів та сума податків, визначених до сплати.

При цьому, якщо громадянин отримував доходи за кордоном, і сплатив податки там, то за умови надання таких підтверджуючих документів йому не доведеться сплачувати податки ще раз і в України. Для цього наша держава укладає Угоди про уникнення подвійного оподаткування з іншими країнами. За цими угодами, зокрема, для визначення права на пенсію Пенсійним фондом України може бути взято до уваги стаж роботи в іншій країні.

До таких країн належать держави колишнього Радянського союзу і держави СНД (Вірменія, Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Російська федерація, Молдова, Грузія, Азербайджан, Таджикистан, Туркменістан, Узбекістан), держави Прибалтики (Латвія, Литва, Естонія), ближнього та далекого зарубіжжя (Польща, Чехія, Словаччина, Болгарія, Іспанія, Португалія тощо). Повний перелік країн, з якими укладені угоди розміщено на сайті Пенсійного фонду України. Отже, подання декларації не тільки обов'язок для громадянина, але і захист його прав.

Для зарахування Україною страхового стажу, набутого за кордоном в державах, з якими укладено двосторонні угоди, громадянин України повинен офіційно (легально) працювати за кордоном (в деяких випадках не менш ніж певний період часу – рік) та сплачувати всі відповідні відрахування там, зокрема соціальний внесок.

Тобто, як бачимо, законодавчо виписані всі норми, що дозволяють людям, які працюють за кордоном і отримують там прибутки, залишатися доброчесними громадянами в своїй країні і дбати про розвиток того регіону, в який вони повертаються додому, в якому живуть їх батьки, вчаться їх діти, де вони самі знаходять притулок і захист.

Особливо це стало помітно під час запровадження карантину через коронавірусну хворобу.

Побудова економічно розвиненої держави залежить від усіх її громадян, їх активності і патріотизму в бажанні розвивати її, виконуючи свій громадянський обов'язок.

Але давайте подивимось на статистику.

Державний реєстр фізичних осіб (ДРФО) містить 44,1 млн записів щодо фізичних осіб. За виключенням зони АТО кількість осіб становить 37,6 мільон.

Протягом 2019 року 19,7 млн, або майже 45 відс. громадян отримали різноманітні доходи у сумі 2,0 трлн гривень.

Із загальної кількості фізичних осіб отримали виключно пасивні доходи 6,8 млн осіб, або майже 35 відс. у сумі 169,7 млрд грн (доходи, отримані у вигляді процентів, дивідендів, страхових виплат і відшкодувань, а також роялті).

Доходи у вигляді заробітної плати отримали 11,6 млн осіб у сумі 1 153,1 млрд грн (або 57,3 відс. від усіх отриманих громадянами доходів (2 013,3 млрд грн)).

Стосовно економічно активного населення (це вік 15 – 70 років) – не отримують доходи 13,3 млн осіб, при цьому 5,6 млн осіб, або 42 відс. не отримували доходи протягом останніх 10 років.

Щодо деклараційної кампанії – 2020.

Незважаючи на складну ситуацію, наші співвітчизники продемонстрували сумлінне ставлення до свого обов'язку. З початку року до контролюючих органів подано майже 600 тис. декларацій про майновий стан і доходи.

Загальний задекларований платниками податків дохід склав 104,4 млрд грн, що майже на 8,4 млрд грн, або на 9 відсотків більше ніж за аналогічний період минулого року.

Для ДПС головним є забезпечення дотримання податкового законодавства усіма учасниками податкових правовідносин.

Тому ми вважаємо за необхідне широку суспільну дискусію щодо тих податків, які ми усі сплачуємо. Суспільству можна домовитись про будь-які правила, але вони мають бути чесними і рівними.

Нам усім варто зрозуміти, що, не сплачуючи податки, ми обманюємо не абстрактну «державу», а один одного. Адже, якщо за державні послуги сплачує менше половини тих, хто ними користується, то про яку якість таких послуг може йти мова.

Тому ми вітаємо дискусію про податковий обов'язок перед суспільством, і готові її продовжувати.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/439149.html

Олексій Любченко: Ми впевнено рухаємось у напрямі забезпечення імплементації міжнародних зобов'язань України

Результати планів реалізації Програми з підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM) та першочергові заходи стали темою обговорення під час засідання Наглядового комітету цього проекту, яке відбулося 28 жовтня. Захід відбувся за участі експертів Представництва Європейського Союзу в Україні, Групи підтримки України при Європейській Комісії, Міністерства фінансів Литовської Республіки, представників Міністерства фінансів України, Державної митної служби України, Рахункової палати України та ДПС.

Від Державної податкової служби у діалозі взяли участь Голова ДПС Олексій Любченко, його заступники Наталія Калєніченко та Михайло Тітарчук, керівники структурних підрозділів.

Олексій Любченко підкреслив, що, незважаючи на кризові явища, викликані пандемією, завдяки підтримці європейських партнерів ДПС вдалося досягти значного прогресу у сфері податкового адміністрування та зміцненні інституційної спроможності служби.

«Ми впевнено рухаємось у напрямі забезпечення імплементації міжнародних зобов'язань України у рамках FATCA і плану дій BEPS, а також повноцінного впровадження у цьому році програмних РРО та єдиного рахунку для сплати податків», – наголосив Олексій Любченко.

Він також відзначив прогрес, якого вдалося досягти в реалізації масштабної структурної реформи з переходу ДПС до єдиної юридичної особи.

Олексій Любченко висловив вдячність Представництву Європейського Союзу в Україні за підтримку розвитку та реформ ДПС та запевнив у готовності до подальшої плідної співпраці.

Представники делегації ЄС, у свою чергу, відзначили прогрес у реалізації заходів з впровадження реформ у податковій сфері, зокрема, ефективні кроки щодо переходу роботи ДПС у формат єдиної юридичної особи, гармонізації податкового законодавства із законодавством ЄС, переходу до сучасних моделей управління людськими ресурсами, які діють в країнах ЄС.

Як оподатковується дохід членів виборчих комісій

Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що в Україні триває виборчий процес і актуальним питанням на сьогодні для членів територіальних та дільничних виборчих комісій, які працюють на підставі цивільно-правових договорів, а також тих, що здійснюють повноваження не на платній основі, є оподаткування доходу у вигляді коштів, отриманих зазначеними членами виборчих комісій, а також відображення цього доходу у податковій звітності.

Сума винагороди, яка отримується головою, заступником голови, секретарем або в разі їх відмови іншими членами територіальної виборчої комісії, дільничної виборчої комісії на підставі укладеного цивільно-правового договору оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків. Цей дохід відображається податковим агентом у податковому розрахунку за ф. № 1ДФ під ознакою доходу "102".

При цьому у таблиці 6 Звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування члени виборчої комісії, з якими укладені договори цивільно-правового характеру, відображаються з кодом застрахованої особи "64".

Крім того, оплата праці членів виборчих комісій (зокрема тих, що здійснюють повноваження не на платній основі) в день місцевих виборів, дні встановлення підсумків голосування та результатів місцевих виборів включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків як інший дохід з відповідним оподаткуванням. Він відображається податковим агентом у податковому розрахунку ф. № 1ДФ під ознакою доходу "127".

Нові формати для отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами

в оновленому спеціалізованому клієнтському програмному забезпеченні

Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що ДПС України оприлюднила на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/ доповнення до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.28.19.0 станом на 23.10.2020.

Даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 28.12.2019 р. по 23.10.2020 р. включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.28. При цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними.

Перелік змін та доповнень (версія 1.28.19.0) (станом на 23.10.2020):

Нові версії документів:

З метою забезпечення отримання та обробки запитів щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДПС додано (з 01.11.2020 року):

F/J 1300204 – Запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДПС;

F/J 1400204 – Витяг з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами.

Довідники:

Приведено у відповідність до еталонного довідника територіальних органів ДПС України:

spr_sti.xml – «Довідник податкових інспекцій» – станом на 23.10.2020.

До уваги платників ПДВ!

Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з пунктом 2001. 5 ст. 2001 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі – СЕА ПДВ) платника ПДВ перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов'язань з ПДВ, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з ПДВ, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника ПДВ може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми ПДВ, зазначеної у податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), над сумою податкових зобов'язань з ПДВ за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з ПДВ у цьому звітному періоді.

Відповідно до п. 2001. 6 ст. 200.1 ПКУ якщо на дату подання податкової звітності з ПДВ сума коштів на рахунку в СЕА ПДВ платника ПДВ перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітності, платник ПДВ має право подати до контролюючого органу у складі такої податкової звітності заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню на поточний рахунок такого платника ПДВ, реквізити якого платник зазначає в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з ПДВ та суму узгоджених податкових зобов'язань з ПДВ.

Для відповідного перерахування таких коштів центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у СЕА ПДВ, реєстр, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, сума ПДВ, що підлягає перерахуванню до бюджету/на поточний рахунок та реквізити поточного рахунку платника (у випадку подання заяви платника ПДВ на повернення коштів на такий рахунок).

На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів після граничного терміну, встановленого ПКУ для самостійної сплати платником сум податкових зобов'язань, здійснює таке перерахування до бюджету/на поточний рахунок платника податку.

Відповідно до п.п. 4 п. 10 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 із змінами, для перерахування до бюджету/на поточний рахунок зайво зарахованих коштів платнику ПДВ необхідно заповнити додаток 4 до декларації з ПДВ «Заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (Д4)» (далі – додаток 4).

Отже, сума помилково (надміру) сплачених коштів на рахунок платника в СЕА ПДВ, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань з ПДВ за наслідками звітного податкового періоду та суму податкового боргу з ПДВ, може бути перерахована на поточний рахунок платника ПДВ лише за результатом подання додатку 4 у складі податкової декларації з ПДВ.

Платник податку на прибуток включений до Реєстру неприбуткових установ та організацій в середині кварталу звітного року: звітність

Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що базовий податковий (звітний) період – період, за який платник податків зобов'язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених ПКУ, коли контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податку.

Норми встановлені п. 33.3 ст. 33 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Для цілей ПКУ під терміном «базовий звітний (податковий) період» слід розуміти перший звітний (податковий) період року, визначений відповідним розділом ПКУ (п. 49.19 ст. 49 ПКУ).

Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком (п. 137.4 ст. 137 ПКУ).

Для неприбуткових організацій, які відповідають вимогам п. 137.4 ст. 137 ПКУ та внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр), встановлюється річний податковий (звітний) період, крім випадків, передбачених п.п. 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 ПКУ (п.п. 133.4.7 п. 133.4 ст. 133 ПКУ).

Форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).

Платник податку на прибуток, який використовував базовий звітний (податковий) період квартал та включений до Реєстру неприбуткових установ та організацій в середині кварталу звітного року, при заповненні поля 2 Декларації зазначає базовий звітний період квартал та відповідний звітний (податковий) період застосування загальних правил оподаткування (І квартал, півріччя, три квартали). В такій Декларації платник податку зазначає показники діяльності, обраховані за період перебування на загальній системі оподаткування, та подає її разом з фінансовою звітністю за відповідний період – у строк, встановлений п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Витрати, понесені у зв'язку з придбанням товарів у ФОП – платників

єдиного податку, враховуються при визначенні доходу «незалежника»

Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, регламентується ст. 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об'єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат (п. 178.3 ст. 178 ПКУ).

ПКУ не передбачено обмежень щодо включення фізичною особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність, витрат, пов'язаних з придбанням товарів (робіт, послуг) у фізичних осіб – підприємців (ФОП) – платників єдиного податку.

При цьому, зазначені витрати повинні бути пов'язані із провадженням певного виду незалежної професійної діяльності та підтверджені документально.

За якими кодами бюджетної класифікації сплачується

рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів?

Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» зі змінами і доповненнями затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів:

● 13010100 «Рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів в частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування»;

● 13010200 «Рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів (крім рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів в частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування)';

● 13010300 «Надходження сум реструктурованої заборгованості рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів».

Закон України № 466: відшкодування моральної шкоди та ПДФО

Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», зокрема внесено зміни до п.п. 164.2.14 ст. 164 Податкового кодексу України щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) сум відшкодування моральної шкоди (норма набрала чинності з 23.05.2020).

Так, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім:

► сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.

Отже, з 23.05.2020 звільняється від оподаткування ПДФО відшкодування моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня звітного (податкового) року, або у розмірі, визначеному законом.

«Ми впевнено рухаємось у напрямі забезпечення імплементації міжнародних зобов'язань України у рамках FATCA і плану дій BEPS, а також повноцінного впровадження у цьому році програмних РРО та єдиного рахунку для сплати податків», — наголосив Олексій Любченко.

50 мільйонів фіскальних документів – реальність

Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/439382.html повідомила, що за три місяці роботи програмних РРО 2,2 тис. платників зареєстрували 46 тис. ПРРО та передали для реєстрації фіскальним сервером ДПС 50 млн документів.

Щоденний приріст документів свідчить про функціональність запровадженої з 1 серпня 2020 року системи фіскалізації розрахункових операцій із застосуванням ПРРО.

Суб'єктам господарювання, які мають намір використовувати програмні РРО, рекомендуємо ознайомитись з матеріалами банера «Програмні РРО» https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/ або звернутись до центрів обслуговування платників для отримання роз'яснень з питань реєстрації та застосування програмних РРО.

Підвищення контрольованості роздрібного товарообігу

сприяло детінізації ринку побутової техніки та електроніки

Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома наступне.

Державна податкова служба України відмічає ефективність комплексних заходів контролю за здійсненням господарських операцій на прикладі роздрібного ринку побутової техніки та електроніки. Після початку системного впровадження з 2016 року технічного обліку розрахункових операцій за допомогою РРО лише за рік відбулося значне (у 2,3 раза) зростання сум ПДВ, сплачених при реалізації побутової техніки та електроніки у кінцевих точках продажу – з 3,3 млрд грн у 2016 році до 7,4 млрд грн у 2017 році. Для порівняння бралися обсяги продажу кінцевому споживачу – не платникам ПДВ побутової техніки та електроніки по відповідних роках і суми ПДВ, нараховані на ці обсяги.

У подальшому сума сплаченого до бюджету податку зростала відповідно у 2018 році – до 9,6 млрд грн, у 2019 році – до 9,8 млрд грн. Таким чином, у період 2017-2019 років збільшення сум ПДВ, сплачених при реалізації побутової техніки та електроніки, склало 297 %, водночас приріст сплати податку в цілому по усіх

галузях склав майже вдвічі менше – 162 %.

За підсумками 2020 року прогнозні платежі ПДВ з роздрібного ринку побутової техніки та електроніки сягнуть рекордних 11,8 – 12,5 млрд гривень. Зазначене є прямою демонстрацією ефекту детінізації, коли обсяг тіньових операцій скорочується, а детінізовану частину ринку займає легальний бізнес, що сплачує податки.

Коментар в.о. заступника начальника Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області Ольги Мазур щодо

необхідності своєчасної сплати та погашення заборгованості з єдиного внеску

Відповідно до чинного законодавства України єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування – це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється в обов'язковому порядку з метою забезпечення захисту прав застрахованих осіб та є основним фінансовим джерелом наповнення системи соціального страхування.

Страхові кошти, акумульовані на централізованих рахунках податкових органів, автоматично перераховуються не пізніше наступного операційного дня після їх зарахування на централізовані рахунки Пенсійного фонду України.

Роботодавці! Сплачуйте єдиний внесок, розмір якого не менший ніж мінімальний, незалежно від суми нарахованої заробітної плати.

Яким суб'єктам господарювання необхідно

придбавати ліцензію на зберігання пального

Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами зберігання пального здійснюється суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

Річна плата за ліцензію на право зберігання пального встановлюється в розмірі 780 гривень.

Суб'єкти господарювання (у тому числі іноземні суб'єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на зберігання пального на кожне місце зберігання пального.

Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п'ять років.

Суб'єкт господарювання (у тому числі іноземний суб'єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

► підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

► підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

► суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Суб'єкти господарювання, які здійснюють, зокрема, зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на зберігання пального не отримують.

Ліцензія видається за заявою суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб'єкт господарювання (у тому числі іноземний суб'єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має намір отримати ліцензію (зокрема, зберігання пального).

Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

◄ документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об'єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

◄ акт вводу в експлуатацію об'єкта або акт готовності об'єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об'єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об'єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;

◄ дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального.

У разі якщо зазначені документи видані (оформлені) іншій особі, ніж заявник, такий заявник додатково подає документи, що підтверджують його право на використання відповідного об'єкта.

Суб'єкти господарювання, що здійснюють зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, копії зазначених документів не подають. Такі суб'єкти господарювання у заяві зазначають про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів та ємностей, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження.

Тимчасово, до 01 січня 2022 року, суб'єкти господарювання (у тому числі іноземні суб'єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) можуть отримувати ліцензію на право виробництва пального, право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального на відповідне місце здійснення такої діяльності без подання акта вводу в експлуатацію об'єкта або акта готовності об'єкта до експлуатації, або сертифіката про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, або інших документів, що підтверджують прийняття об'єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо об'єктів, необхідних для здійснення відповідної діяльності, за умови подання копій документів, що підтверджують право власності на такі об'єкти нерухомого майна, виданих у встановленому законодавством порядку до 01 січня 2014 року.

Закону України № 466: нововведення у справлянні місцевих податків

Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що серед змін, які були внесені Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» із змінами (далі – Закон № 466), є нововведення, які стосуються і справляння місцевих податків.

Законом № 466 змінено п. 12.3 ст.12 Податкового кодексу України.

Відповідно до нововведень змінилися строки прийняття та оприлюднення органами місцевого самоврядування рішень про ставки місцевих податків, а також інформування контролюючих органів про прийняті рішення. Так, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування встановлених місцевих податків та/або зборів, та про внесення змін до таких рішень.

Контролюючі органи мають інформувати органи місцевого самоврядування про стан розрахунків з місцевими бюджетами. Тобто, відповідно до Бюджетного кодексу України, подають органам місцевого самоврядування у розрізі джерел доходів звітність:

- про суми нарахованих та сплачених податків та/або зборів на відповідних територіях – щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним;

- про суми списаного безнадійного податкового боргу;

- суми розстрочених і відстрочених грошових зобов'язань та/або податкового боргу платників податків, які повинні бути сплачені до місцевих бюджетів на відповідних територіях;

- суми наданих податкових пільг, включаючи втрати доходів бюджету від їх надання, – щокварталу, не пізніше 25 днів після закінчення звітного кварталу.

Державна податкова служба України не пізніше 25 вересня поточного року оприлюднює на своєму офіційному вебсайті зведену інформацію про розмір та дату встановлення на відповідних територіях ставок місцевих податків та/або зборів, а також про встановлені на відповідних територіях податкові пільги.

Крім того, тепер встановлено можливість визначення податкових зобов'язань з плати за землю на підставі невнесених до державних реєстрів правовстановлюючих документів на земельні ділянки, а також уточнюється порядок нарахування контролюючим органом фізичним особам сум плати за землю та їх узгодження.

Особливості застосування прискореної амортизації

платниками податку на прибуток підприємств

Головне управління ДПС у Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що об

ГУ ДПС

Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС

Теги

Коментарі

Інші пости автора