Про адміністрування місцевих та рентних платежів
Фахівцями управління податкового адміністрування Головного управління ДПС у Дніпропетровській області 24 вересня 2020 року проведено сеанс телефонного зв'язку «гаряча лінія» на тему «Про адміністрування місцевих та рентних платежів».
Питання 1. Які умови та підстави застосування коригуючого коефіцієнту 0,95 за видобування корисних копалин ділянки надр, затверджених державною експертизою на підставі звітів з геологічного вивчення, що виконане платником рентної плати за рахунок власних коштів?
Відповідь. Порядок обчислення податкових зобов'язань з рентної плати за користування надрами передбачає можливість застосування коригуючого коефіцієнту (п. 252.22 ст. 252 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) з урахуванням норм п. 252.16 ст. 252).
Слід зазначити, що п. 252.22 ст. 252 Кодексу визначено, що критерієм застосування коефіцієнту є видобування корисних копалин ділянки надр, затверджених державною експертизою на підставі звітів з геологічного вивчення, яке виконане платником рентної плати за рахунок власних коштів.
Коригування податкових зобов'язань на підставі виконання надрокористувачем, не раніше ніж за 5 років до дати обчислення податкових зобов'язань з рентної плати, державної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин здійснюється із застосуванням коефіцієнта 0,95 виключно у разі дотримання надрокористувачем умов провадження діяльності з видобування, які встановлені затвердженими у визначеному законодавством порядку кондиціями на мінеральну сировину ділянки надр, в межах якої здійснюється видобування. При цьому, припинено застосування коригуючого коефіцієнту на підставі виконання надрокористувачем геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин для таких видів корисних копалин як: нафта та конденсат.
Питання 2. Які особливості справляння рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України, внесені Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІV «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві»?
Відповідь. Тимчасово, до 31 грудня 2020 року включно, ставка рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за види радіозв'язку, передбачені підпунктом 161 пункту 254.4 статті 254 цього Кодексу, встановлюється в розмірі 458,30 гривні на місяць за 1 мегагерц смуги радіочастот.
Про заповнення реквізитів «Призначення платежу» та «Отримувач» платіжного доручення на сплату податків та зборів
Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що при сплаті, зокрема, податків, зборів до бюджету платник податків заповнює поле «Призначення платежу» розрахункового документа з урахуванням вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 зі змінами (далі – Порядок № 666).
Пунктом 1 Порядку № 666 передбачено, що поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:
– поле № 1 – друкується службовий код (знак) "*" (ознака платежу);
– поле № 2 – друкується розділовий знак ";" та код виду сплати (формат ссс – тризначне число);
– поле № 3 – друкується розділовий знак ";" та один з нижченаведених реквізитів:
1) код клієнта за ЄДРПОУ (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8);
2) реєстраційний номер облікової картки платника податків (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних, які мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта);
3) реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами (завжди має 9 цифр);
поле № 4 – друкується розділовий знак ";" та роз'яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі.
У разі сплати платежу до бюджету в іноземній валюті обов'язково вказується код класифікації доходів бюджету.
У разі здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі – ПДВ), повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету за висновками територіальних органів ДПС, поля № 5 та № 6 заповнюються таким чином:
– поле № 5 – друкується розділовий знак ";" та дата висновку, на підставі якого здійснюється відшкодування ПДВ або повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету (формат – ДД.ММ.РРРР). Платником податків поле № 5 не заповнюється;
– поле № 6 – друкується розділовий знак ";" та номер висновку, на підставі якого здійснюється відшкодування ПДВ або повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету. Платником податків поле № 6 не заповнюється;
– поле № 7 – друкується розділовий знак ";".
При заповненні полів не допускаються пропуски (пробіли) між словами та службовими знаками (п. 2 Порядку № 666).
Сплата за кожним видом платежу та за кожним видом сплати має оформлятися окремим документом на переказ (п. 6 Порядку № 666).
У разі наявності у платника податків, зокрема, податкового боргу розрахунковий документ на переказ коштів приймається до виконання незалежно від напряму сплати, зазначеного у полі «Призначення платежу» розрахункового документа. При цьому зарахування коштів відбувається у порядку черговості, встановленому Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, а такому виду сплати органами ДПС присвоюється код виду сплати 140 (п. 8 Порядку № 666).
Перелік кодів видів сплати (які вказуються в полі «Призначення платежу») розрахункового документа наведено в додатку до Порядку (п. 10 Порядку № 666).
Відповідно до п. 13 додатка 9 «Указівки щодо заповнення реквізитів розрахункових документів та їх реєстрів» до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 зі змінами та доповненнями, у реквізиті «Отримувач» під час сплати платежів до бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім'я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, найменування території та код бюджетної класифікації.
У яких випадках суб'єкти господарювання застосовують коефіцієнт рентабельності у трикратному розмірі облікової ставки НБУ?
Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що гірничі підприємства – платники рентної плати обчислюють розрахункову вартість одиниці відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за формулою, визначеною п. 252.16 ст. 252 Податкового кодексу України, елементом якої є коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства, обчислений у матеріалах геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, затверджених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр (десятковий дріб). Гірничі підприємства, що порушили строк регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, обчислюють податкові зобов'язання із застосуванням коефіцієнта рентабельності, що дорівнює трикратному розміру облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до частини четвертої ст. 45 Кодексу України про надра від 27 липня 1994 року № 132/94-ВР зі змінами та доповненнями запаси корисних копалин розвіданих родовищ, а також запаси корисних копалин, додатково розвіданих у процесі розробки родовищ, підлягають експертизі та оцінюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або іншими уповноваженими підприємствами, установами чи організаціями, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Отже, якщо гірниче підприємство порушило строк регулярної повторної державної експертизи та оцінки запасів родовищ корисних копалин ділянки надр від попередньо проведеної державної експертизи та оцінки, то розрахункова вартість одиниці відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) обчислюється з урахуванням коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства, що дорівнює трикратному розміру облікової ставки Національного банку України.
Закон України № 466: з 23.05. 2020 змінено вартісний критерій
визначення основних засобів з 6 до 20 тисяч гривень
Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» з 23 травня 2020 року змінено вартісний критерій визначення основних засобів з 6 тис. грн до 20 тис. гривень.
Цей критерій застосовується до основних засобів, що вводяться в експлуатацію після 22 травня 2020 року. Основні засоби, введені в експлуатацію до 23 травня 2020 року, продовжують амортизуватись у податковому обліку, навіть якщо їх залишкова балансова вартість не перевищує 20 тис. гривень.
Антикорупційний сервіс ДПС України «Пульс»
Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що за номером телефону сервісу «Пульс» 0 800-501-007 (напрямок 4) громадяни мають можливість повідомити про неправомірні дії посадових осіб податкових органів.
Способи отримання фіскального чеку покупцем за оплачені товари (послуги) через ПРРО
Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг“ та інших законів України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» встановлено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Щодо сплати ЄСВ
Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України «Про внесення змін до Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування“ щодо усунення дискримінації за колом платників» від 13.05.2020 р. № 592-IX (далі – Закон № 592) внесено зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі – Закон № 2464). Зокрема, ст. 4 доповнено частиною шостою, де зазначено, що якщо фізичні особи – підприємці або особи, які провадять незалежну професійну діяльність мають основне місце роботи, звільняються від сплати за себе ЄСВ за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками ЄСВ за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої цим Законом. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Легалізація найманої праці та заробітної плати
Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що мінімальна зарплата є державною гарантією незалежно від того, яка система оплати праці діє у роботодавця, і є обов'язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності та господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Легалізація заробітної плати забезпечує:
– збільшення надходжень до бюджетів усіх рівнів, в т.ч. до Пенсійного фонду України;
– соціальні гарантії для найманих працівників, розмір яких залежить від тривалості страхового стажу.
Особи, які отримують зарплату в «конверті» офіційно вважаються непрацюючими. Їм не зараховується страховий стаж, а відповідно:
– вони не будуть одержувати пенсію по віку;
– їх можуть звільнити в будь-який час, без жодних компенсацій.
– у них немає права на відпустку, права на оплату лікарняних та допомогу по безробіттю, права не працювати у вихідний та святковий день, права на охорону праці, права на соціальне страхування.
Роботодавці, які використовують найману працю повинні легалізувати трудові відносини відповідно до чинного законодавства та вживати всіх заходів щодо виплати заробітної плати своїм працівникам не нижче рівня законодавчо встановленої мінімальної заробітної плати та у строки, встановлені чинним законодавством.
Податкова знижка
Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 16.01.2020 № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому заканодавстві» внесено зміни до Податкового кодексу України в частині документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки (п.п. 166.2.1, п.п.166.2.2 ст.166 ПКУ) діє з 23.05.2020 року).
Нагадуємо, що до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача)), а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).
Копії зазначених документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються податковому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ.
У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.
Отже, з 23.05.2020 року фактично здійснені витрати платник може підтвердити електронним розрахунковим документом. В податковій декларації зазначаються реквізити електронного розрахункового документа.
