Олексій Любченко обговорив з представниками Американської торговельної палати в Україні актуальні для бізнес-спільноти питання

Правобережний відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/433386.html повідомила.

Заходи ДПС щодо діджиталізації, протидії тіньовій економіці та питання гармонізації українського законодавства з міжнародними практиками обговорили під час зустрічі Голова Державної податкової служби України Олексій Любченко, його заступник Наталія Калєніченко, керівники структурних підрозділів ДПС з представниками Американської торговельної палати в Україні.

До Голови Ради директорів Американської торговельної палати в Україні Олени Кошарної, Віце-президента Тетяни Прокопчук та керівника напрямків «Оподаткування», «Митна політика» Оксани Швець, які брали участь у заході, в онлайн режимі також приєдналися численні представники компаній – членів АСС.

За словами Голови ДПС, наразі йде системне оновлення податкової служби та планова реформа у частині створення єдиної юридичної особи, що сприятиме суттєвому підвищенню ефективності роботи служби.

«Для нас важливим є конструктивний діалог з представниками як вітчизняного, так і іноземного бізнесу, оскільки для розвитку України також потрібен інвестиційний капітал. І ми розуміємо, що маємо забезпечити за допомогою податкових інструментів рівні конкурентні умови роботи на українському ринку, максимум прозорості, довіри та преференцію права», — наголосив Олексій Любченко.

За його словами, цьому сприяють заходи ДПС щодо руйнування схем зловживання з податком на додану вартість, ефективна робота систем електронного адміністрування ПДВ та акцизного податку, впровадження нових та постійне удосконалення існуючих електронних сервісів для платників.

ДПС вже реалізовані такі електронні сервіси, як Е-ПДВ, Е-Субсидія, Е-прозорро, Висновки на повернення переплати, Е-малятко, ID14, Програмні РРО. До кінця року планується запровадити ще шість нових сервісів, серед яких: FATCA, Єдина звітність (ЄСВ+ПДФО), Електронні касові доручення, Е-акциз, Єдиний рахунок, Скарги покупців (КЕШБЕК).

Пріоритетним для ДПС також є забезпечення доступу платників до податкових сервісів та електронної взаємодії з податковою службою.

Так, з 01 вересня цього року спрощено механізм електронного документообігу між платниками податків та контролюючими органами. Тепер платнику не потрібно надсилати заяву при приєднання до договору. Платник податків набуває статусу суб'єкта електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу будь-якого електронного документу у встановленому форматі. Починаючи з 7 листопада 2020 року обмін з контролюючими органами здійснюватиметься без укладання договорів.

На сьогодні ДПС вже має понад 2 млн суб'єктів електронної взаємодії та з початку 2020 року службою прийнято понад 309 млн електронних документів.

Представники Американської торговельною палати у свою чергу наголосили на важливості для бізнесу гарантій рівної, справедливої та передбачуваної податкової політики, а також необхідності продовження професійного діалогу та співпраці з податковою службою.

Станом на 08.09.2020 оновлено Єдине вікно подання електронної звітності

Правобережний відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що вийшло доповнення до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.28.18.0 станом на 08.09.2020.

Даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 28.12.2019 по 08.09.2020 включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.28, при цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними

Перелік змін та доповнень (версія 1.28.18.0) (станом на 08.09.2020):

Коригування існуючих форм, шаблонів та даних:

У зв'язку з набранням чинності наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року № 261 «Про внесення змін до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами» змінено документ:

F/J 1391103 – Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого електронного підпису.

Видалено з переліку форм:

F/J 1318401 – Заявка на марки акцизного податку які підлягають обміну.

Довідники приведено у відповідність до опублікованих на сайті Державної служби статистики України терміни

подання документів фінансової та статистичної звітності.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializo...

Трансфертне ціноутворення: разом із звітом подається

повідомлення про участь у міжнародній групі компаній

Правобережний відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 16 січня 2020 № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженості у податковому законодавстві» із змінами, який набрав чинності з 23.05.2020, запроваджено трирівневу структуру документації з трансфертного ціноутворення.

Так, відповідно до оновленого п.п. 39.4.2 п.39.4 статті 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, разом із звітом про такі операції зобов'язані подавати до 01 жовтня року, що настає за звітним, також повідомлення про участь у міжнародній групі компаній. Підпунктом 39.4.2.2 п.39.4 ст. 39 ПКУ визначено невиключний перелік інформації, яку має містити таке повідомлення. Визначено, що форма та порядок складання такого повідомлення затверджуються Міністерством фінансів України. Дане повідомлення подається центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, засобами електронного зв'язку в електронній формі.

Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній (далі – МГК) має містити:

► дані щодо материнської компанії;

► дані щодо юридичної особи, яка є уповноваженим учасником МНК на подання звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній;

► дату останнього для фінансового року для консолідованої звітності;

► інформацію щодо розміру сукупного консолідованого доходу МГК за рік, що передує звітному.

Звертаємо увагу, що відповідно до перехідних положень ПКУ, норми щодо подання платниками податків повідомлення про участь у МГК – вперше застосовуються у 2021 році за 2020 рік.

Штрафні санкції та пеня, у разі порушення податкового законодавства протягом дії карантину, не застосовуються

Правобережний відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 521 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

► порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

► відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

► порушення вимог законодавства в частині:

● обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

● цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

● обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

● здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

● здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку;

● порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Первинна процедура реєстрації в Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС: чи можливо здійснити через мережу Інтернет?

Правобережний відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що первинна процедура отримання електронних довірчих послуг від Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС) не передбачає можливість реєстрації заявників через мережу Інтернет.

Відповідно до вимог Регламенту КН ЕДП ІДД ДПС заявник має бути особисто присутнім під час первинної процедури реєстрації.

Детальну інформацію щодо процедури реєстрації можна переглянути на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС (http://www.acskidd.gov.ua) у розділі «Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО».

До уваги платників ПДВ – імпортерів!

Правобережний відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до підрозділу 3 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу (далі – ПКУ) вітчизняні підприємства суднобудівної промисловості (клас 35.11 група 35 КВЕД ДК 009:2005) при ввезенні у митному режимі імпорту на митну територію України устаткування, обладнання та комплектуючих, що не виробляються в Україні, для використання у господарській діяльності, за умови оформлення митної декларації, можуть за власним бажанням видавати контролюючому органу (а контролюючий орган зобов'язаний прийняти) податковий вексель на суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, визначену у такій митній декларації. Перелік устаткування, обладнання та комплектуючих, що ввозяться вітчизняними підприємствами суднобудівної промисловості та не виробляються в Україні, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Суб'єкти господарювання, які реалізують інвестиційні проекти у пріоритетних галузях економіки, схвалені відповідно до Закону України «Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць», тимчасово, з 01 січня 2013 року до 31 грудня 2022 року включно, при ввезенні у митному режимі імпорту на митну територію України устаткування (обладнання) та комплектуючих виробів до нього, що звільняються від оподаткування ввізним митом у порядку, визначеному п.п. 10 п. 4 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України, за умови оформлення митної декларації, можуть за власним бажанням видавати контролюючому органу (а контролюючий орган зобов'язаний прийняти) податковий вексель на суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, визначену в такій митній декларації.

Для забезпечення виконання підрозділу 3 розділу ХХ ПКУ податковий вексель не підлягає підтвердженню банком шляхом авалю.

У разі надання будівлі сільськогосподарського призначення в оренду сільгоспвиробник сплачує податок на нерухомість

Правобережний відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок на нерухомість), є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Норми встановлені п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, відповідно до п.п. «ж» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ не є об'єктом оподаткування податком на нерухомість будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 (далі – Класифікатор), та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Отже, сільськогосподарський товаровиробник (юридична та фізична особа) при здійсненні ним операцій з надання в оренду, лізинг, позичку частини будівлі, споруди, яка перебуває у його у власності та належить до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Класифікатора, обчислює податкові зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, по зазначеним у відповідних договорах оренди, лізингу, позики частинам будівель, споруд.

Закон №466: зміни у застосуванні спрощеної системи оподаткування

Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Законом України від 16.01.2020 р. № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466), було внесено зміни у застосуванні спрощеної системи оподаткування, зокрема:

– зменшено із 15-ти до 10-ти днів строк, до закінчення якого платник єдиного податку третьої групи зі ставкою 5% може подати заяву про зміну ставки цього податку на 3% за умови сплати ПДВ;

– обмежено поширення пільги у вигляді земельного податку на платників єдиного податку 1-3 груп при наданні нерухомого майна в оренду;

– визначено, що анулювання реєстрації єдиного податку можливе у разі наявності податкового боргу, який перевищує 1020 грн.

Платник може самостійно обирати для використання вид РРО

програмний та/або апаратний

Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що у зв'язку з запровадженням з 01 серпня 2020 року програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), законодавством не встановлено обмежень щодо використання суб'єктом господарювання наряду з апаратним РРО програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО).

Тобто, суб'єкт господарювання самостійно, виходячи з власних потреб, обирає вид РРО (програмний та/або апаратний) засобами якого здійснюється реєстрація розрахункових операцій відповідно до вимог Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.

Звертаємо увагу, що у разі, якщо суб'єкт господарювання приймає рішення використовувати ПРРО замість апаратного РРО, реєстрацію апаратного РРО необхідно скасувати.