Припинення підприємницької діяльності та зняття з обліку в контролюючому органі у разі

Правобережне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що зняття з обліку платників єдиного внеску – фізичних осіб – підприємців, здійснюється контролюючими органами на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку.

У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця така фізична особа користується правами, виконує обов'язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску, в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою – підприємцем.

При цьому останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.

Платник єдиного внеску (фізична особа – підприємець) знімається з обліку після проведення перевірки та здійснення остаточного розрахунку зі сплати єдиного внеску.

До реєстру страхувальників вносяться відповідні записи із зазначенням дати та причини зняття з обліку платника єдиного внеску.

Датою зняття з обліку платника єдиного внеску є дата внесення запису до реєстру страхувальників.

Нові можливості для отримання податкової знижки

Правобережне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 16.01.2020 №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до Податкового кодексу України в частині документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки (п.п. 166.2.1, п.п. 166.2.2 ст.166 ПКУ) (діє з 23.05.2020 року).

Нагадаємо, що до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).

Копії зазначених документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються податковому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ.

У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.

Отже, з 23 травня 2020 року фактично здійснені витрати платник може підтвердити електронним розрахунковим документом. В податковій декларації зазначаються реквізити електронного розрахункового документа.

Податок на доходи фізичних осіб — одне із головних джерел доходної частини Зведеного бюджету

За січень-червень 2020 року від платників Новокодацького, Центрального та Чечелівського районів м.Дніпра до Зведеного бюджету надійшло 877,4 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб. Сума сплаченого податку на 25,5 млн. грн. перевищує показник аналогічного періоду 2019 року.

Найбільше від сплати податку на доходи фізичних осіб отримали місцеві бюджети, якого з початку року надійшло 658 млн. грн., що на 19,1 млн. грн. більше ніж у попередньому році.

Державний бюджет поповнився на суму 219,3 млн. грн. отриманих від податку на доходи фізичних осіб, що на 6,3 млн. грн. більше ніж надходження у минулому році.

Програмні РРО можна використовувати вже з 1 серпня

Законами України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг“ та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (далі – Закон № 128) та № 129-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (далі – Закон № 129) запроваджено ряд новацій у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО).

Так, суб'єктам господарювання буде дозволено при здійсненні готівкових розрахунків зі споживачами застосовувати програмні РРО, у якості яких можливо буде застосовувати будь-який пристрій: смартфон, планшет, комп'ютер тощо. Такі пристрої за допомогою спеціального програмного забезпечення зможуть фіскалізувати розрахункові операції на сервері ДПС.

Слід зазначити, що з метою уникнення втрат, у першу чергу суб'єктів малого та мікробізнесу (дрібних підприємців), відповідне програмне забезпечення буде надаватися ДПС суб'єктам господарювання безкоштовно.

Вже з 01 серпня поточного року всі користувачі РРО (за бажанням) зможуть отримати безкоштовне програмне рішення від ДПС або придбати будь-який інший програмний РРО.

Удосконалено порядок надання податкових консультацій

Законом України від 16.01.2020 № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до порядку надання податковими органами індивідуальних податкових консультацій.

Визначено, що електронний кабінет надає можливість платнику податків подавати звернення на отримання індивідуальної податкової консультації (ІПК) в електронній формі (п.421.2 ст. 421 ПКУ) (зміни набрали чинності з 01.07.2020).

Так, за зверненням платників податків у паперовій або електронній формі податковий орган надає їм безоплатно ІПК з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, протягом 25 календарних днів, що настають за днем його отримання (п. 52.1 ст. 52 ПКУ).
Звернення на отримання ІПК у паперовій або електронній формі повинно містити:

- найменування для юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові для фізичної особи, податкову адресу, а також номер засобу зв'язку та адресу електронної пошти, якщо такі наявні; — код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);

- зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації (наведення фактичних обставин);

- підпис платника податків або кваліфікований електронний підпис;

- дату звернення.

Податковий орган може прийняти рішення про продовження строку розгляду звернення на отримання ІПК понад 25-денний строк, але не більше 15 календарних днів (було 10), та письмово повідомити про це платнику податків у паперовій або електронній формі до закінчення визначеного строку.

Тобто загальний строк (з урахуванням продовження) надання ІПК складає не більше 40 днів.

Податковий орган може надавати індивідуальні податкові консультації в електронній формі (п. 52.3 ст. 53 ПКУ).

Так, за вибором платника податків ІПК надається в усній, у паперовій або електронній формі. Індивідуальна податкова консультація, надана у паперовій або електронній формі, обов'язково повинна містити назву — індивідуальна податкова консультація, реєстраційний номер в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства.

Звертаємо увагу, що норми щодо звільнення від відповідальності, включаючи фінансову (штрафні санкції та/або пеня), платника податків, який діяв відповідно до наданої ІПК, а також узагальнюючої податкової консультації (п. 53.1 ст. 53 ПКУ) діють до 31.12.2020.

З 01.01.2021 вказані норми відповідно до Закону № 466 переносяться до п. 112.8 ст. 112 Кодексу і продовжать діяти.

Так, обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи, є: — вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла у відповідності до ІПК, наданої такому платнику податків у паперовій або електронній формі, за умови, що така консультація зареєстрована в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, або до узагальнюючої податкової консультації та/або до висновку об'єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норми права, від якого в подальшому було відступлено (п.п. 112.8.2 ст. 112 ПКУ).

Зміни в оподаткуванні продажу нерухомості:

- оподаткування за ставкою 18% доходу, отриманого платником податку від продажу протягом звітного податкового року третього та наступних об'єктів нерухомості. Перший об'єкт на рік залишається за нульовою ставкою, другий – за ставкою 5% (п.172.2 ст.172 ПКУ) ;

- звільняється від сплати 5% ПДФО під час продажу об'єкт незавершеного будівництва за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки (п.172.1 ст.172 ПКУ) .

Відповідальність за неподання (несвоєчасне подання) форми №1ДФ.

За неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкового розрахунку за формою №1ДФ застосовується штраф в розмірі 1020 грн (було 510 грн), за повторне порушення протягом року – 2040 грн (було 1020 грн).