Особливості списання суми недоїмки, нарахованої платникам єдиного внеску

Законом України від 13 травня 2020 року № 592-ІХ «Про внесення змін до Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування“ щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі – Закон № 592) розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 доповнено пунктом 915.

Згідно із внесеними змінами підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному Законом № 2464, несплачені станом на день набрання чинності Законом № 592 з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, зазначеним у пунктах 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, за період з 1 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб.

Списання відбувається за умови подання протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом № 592:

а) платниками, зазначеними у п. 4 частини першої ст. 4 цього Закону (крім фізичних осіб — підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), – державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи – підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу – звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 Закону № 2464 за період з 1 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше;

б) платниками, зазначеними у п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, – до податкового органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини другої ст. 6 Закону № 2464 за період з 1 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше.

Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску зазначеної звітності (якщо відповідна звітність не була подана раніше) податковий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

Податковим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:

1) платник податків отримав дохід (прибуток) протягом періоду з 1 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592;

2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником або стягнуті у порядку, передбаченому цим Законом.

У разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником та/або стягнуті у порядку, передбаченому цим Законом, податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.

Штрафні санкції до платника єдиного внеску, передбачені пунктом 7 частини одинадцятої статті 25 Закону № 2464, за наведених умов не застосовуються.

Вимога про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважається відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені відповідно до Закону № 2464 не підлягають поверненню.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/424525.html

Право на отримання податкової знижки за 2019 рік

Податкова знижка – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника ПДФО – резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ (п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Отже, право на податкову знижку мають фізичні особи – резиденти, які не є суб'єктами господарювання, та отримують дохід у вигляді заробітної плати.

Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються платнику ПДФО на підставі відносин трудового найму згідно із законом (п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником ПДФО витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено п. 166.3 ст. 166 ПКУ.

До витрат, за якими фізична особа має право на отримання податкової знижки за 2019 рік, належать такі:

► частина суми процентів, сплачених за користування іпотечним житловим кредитом (п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);

► пожертвування або благодійні внески неприбутковим організаціям у розмірі, що не перевищує 4 % суми загального оподатковуваного доходу за звітний рік (п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);

► сума коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти платника ПДФО та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення (п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);

► страхові платежі (внески, премії) за договорами довгострокового страхування життя та пенсійні внески у рамках недержавного пенсійного забезпечення у розмірах, визначених п.п. 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 ПКУ;

► сума витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік (п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);

► сума витрат на оплату державних послуг, пов'язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита (п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);

► cума коштів, сплачених у зв'язку з переобладнанням транспортного засобу з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива (п.п. 166.3.7 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);

► сума витрат на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним (п.п. 166.3.8 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);

► сума коштів у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником ПДФО, який має статус внутрішньо переміщеної особи за умов, визначених у п.п. 166.3.9 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником ПДФО у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація). Така Декларація подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).

Таким чином, фізична особа – платник ПДФО для отримання податкової знижки за 2019 рік подає декларацію протягом 2020 року, тобто по 31.12.2020 включно.

Звертаємо увагу, якщо платник ПДФО до кінця 2020 року, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного 2019 року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).

Форма Декларації з додатками до неї затверджена наказом Міністерства фінансів України (далі – МФУ) від 02.10.2015 № 859 у редакції наказу МФУ від 25.04.2019 № 177.

Нововведення у трансфертному ціноутворенні

Відбувся сеанс телефонного зв'язку «гаряча лінія» заступника начальника відділу трансфертного ціноутворення управління податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Михайла Череваня на тему «Трансфертне ціноутворення: нововведення з урахуванням змін, внесених Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IХ».

Питання 1. Чи залишилась без змін інформація про зіставних юридичних осіб для розрахунку фінансових показників? Чи залишилась частка участі не більше 20 відсотків?

Відповідь. Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), які стосуються насамперед змін в п.п. 39.3.2.9 ст. 39 ПКУ. Якщо раніше зіставна юридична особа не володіла прямо та/або опосередковано корпоративними правами іншої юридичної особи з часткою такої участі більше 20 відсотків або не мала як учасника (акціонера) юридичну особу з часткою прямої (опосередкованої) участі більше 20 відсотків, то зараз така частка збільшилась і становить 25 відсотків.

Питання 2. Які зміни відбулися у методі порівняльної неконтрольованої ціни?

Відповідь. Для контрольованих операцій з сировинними товарами встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» здійснюється за методом порівняльної неконтрольованої ціни.

Для цілей цього підпункту під сировинними товарами розуміються товари, для яких непов'язані особи у якості орієнтира (еталона) для встановлення ціни неконтрольованих операцій використовують котирувальні ціни. Перелік сировинних товарів визначається Кабінетом Міністрів України.

Під час застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни для контрольованих операцій із сировинними товарами порівняння ціни контрольованої операції може проводитись із ціною зіставних неконтрольованих операцій, які фактично здійснені платником податків або іншими особами з непов'язаними особами, та/або з котирувальними цінами.

У разі використання ціни неконтрольованих операцій у якості зіставної для контрольованої операції, такі неконтрольовані операції повинні бути регулярними, з декількома контрагентами та в обсягах, співставних тим, які використовувались у контрольованій операції.

Котирувальні ціни, які використовуються для порівняння з цінами контрольованих операцій, мають відповідати умовам зіставності, визначеним п.п. 39.2.2 ст. 39 ПКУ. У разі наявності між умовами контрольованої операції та умовами неконтрольованих операцій або умовами, що визначають котирувальну ціну на сировинні товари, значних відмінностей, що суттєво впливають на ціну угод із сировинними товарами, здійснюються відповідні коригування.

В свою чергу центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, оприлюднює рекомендований (невиключний) перелік джерел інформації для отримання котирувальних цін на своєму офіційному вебпорталі до початку звітного року.

Питання 3. Чи відбулись зміни в документації з трансфертного ціноутворення?

Відповідь. Так. Підпункт 39.4.6 ст. 39 ПКУ розширено, та відповідно потрібно додатково відображати інформацію стосовно:

а) фізичних осіб, які є кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами) платника податків (за наявності);

б) опис контрольованої операції із зазначенням ланцюга постачання (створення вартості) товарів (робіт, послуг) у контрольованій операції;

в) опис операцій з придбання робіт (послуг), нематеріальних активів, інших предметів господарських операцій, відмінних від товарів, має містити обґрунтування економічної доцільності (економічної вигоди, що отримується в результаті здійснення контрольованої операції) і наявності ділової мети їх придбання;

г) якщо платник входить до міжнародної групи компаній:

- копії істотних внутрішньогрупових угод, що впливають на ціноутворення в контрольованій операції;

- копії договорів про попереднє узгодження ціноутворення, податкових роз'яснень компетентних органів держав (територій), що застосовуються в угодах між учасниками міжнародної групи компаній щодо контрольованої операції і в підготовці яких не брав участі центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику;

і) копія аудиторського висновку щодо бухгалтерської (фінансової) звітності платника податків за звітний період (звітні періоди), за які подається документація з трансфертного ціноутворення (якщо його наявність є обов'язковою для платника податків);

й) копії договорів (контрактів) та будь-які доповнення до них, за якими здійснювалася контрольована операція.

Питання 4. Глобальна документація з трансфертного ціноутворення – що це таке та з яких розділів вона складається?

Відповідь. Глобальна документація з трансфертного ціноутворення (майстер-файл) – це сукупність документів або єдиний документ, складений у довільній формі, що має містити інформацію про:

а) організаційну структуру міжнародної групи компаній (у вигляді графічної схеми) із зазначенням осіб, які є учасниками міжнародної групи компаній, їх організаційно-правових форм, структуру власності (із зазначенням часток володіння) та держави і території, у яких зазначені особи здійснюють свою діяльність;

б) загальний опис діяльності міжнародної групи компаній, що включає в себе:

● опис ключових факторів, що впливають на фінансовий результат міжнародної групи компаній;

● опис ланцюгів постачання та утворення вартості найбільших за показником виручки міжнародної групи компаній п'яти товарів (робіт, послуг), а також ланцюгів постачання будь-яких інших товарів (робіт, послуг, інших об'єктів цивільних прав), частка яких становить більше 5 відсотків виручки міжнародної групи компаній за фінансовий рік, і основних географічних ринків, на яких реалізуються (виконуються, надаються) зазначені товари (роботи, послуги);

● перелік та стислий опис суттєвих договорів з надання (отримання) послуг, робіт, укладених між учасниками міжнародної групи (крім договорів, пов'язаних з проведенням науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт), у тому числі опис функціональних можливостей основних учасників міжнародної групи, задіяних у наданні таких послуг, робіт, політики з трансфертного ціноутворення щодо розподілу вартості послуг та визначення цін на оплату внутрішньогрупових послуг;

● стислий функціональний аналіз діяльності учасників міжнародної групи компаній, що мають суттєвий вплив на фінансовий результат цієї групи, в тому числі опис основних функцій, що виконуються, активів, що використовуються, економічних (комерційних) ризиків, що приймаються;

● інформацію про основні угоди щодо реструктуризації бізнесу, придбання та відчуження активів, що відбувалися протягом фінансового року;

в) нематеріальні активи, які використовуються міжнародною групою компаній в своїй діяльності, зокрема:

● опис стратегії розвитку міжнародної групи компаній щодо розробки, володіння і використання нематеріальних активів, у тому числі розміщення основних науково-дослідних центрів і органів управління ними;

● перелік та опис нематеріальних активів (груп нематеріальних активів), що мають істотний вплив на ціноутворення компаній міжнародної групи, із зазначенням учасників такої міжнародної групи компаній, які володіють такими активами на праві власності або іншому праві (користування, володіння та/або розпорядження);

● перелік суттєвих договорів, пов'язаних з нематеріальними активами, укладених між учасниками міжнародної групи компаній, у тому числі ліцензійних угод, домовленостей щодо покриття витрат, основних угод щодо надання науково-дослідних послуг;

● опис політики трансфертного ціноутворення міжнародної групи компаній щодо проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт і нематеріальних активів;

● опис суттєвих операцій з передачі нематеріальних активів між учасниками міжнародної групи компаній протягом відповідного фінансового року із зазначенням назв таких учасників, держав реєстрації та юрисдикцій, де вони провадять свою діяльність, компенсацій, що здійснювалися у звітному (податковому) періоді, та рівня винагород (компенсаційних виплат), пов'язаних з такою передачею;

г) фінансову діяльність міжнародної групи компаній, зокрема:

● загальний опис, яким чином фінансується така група, включаючи інформацію про фінансування, залучене від осіб, які не є учасниками міжнародної групи компаній;

● зазначення усіх учасників міжнародної групи компаній, які здійснюють централізовану внутрішньогрупову фінансову діяльність для учасників цієї групи, з інформацією щодо держав (територій), які є місцем реєстрації таких учасників, та/або місця знаходження органу їх управління;

● загальний опис політики трансфертного ціноутворення щодо фінансування учасників міжнародної групи компаній;

ґ) консолідовану фінансову звітність міжнародної групи компаній за останній фінансовий рік, а у разі її відсутності — іншу консолідовану звітність, підготовлену для управлінських, податкових або інших цілей;

д) перелік і стислий опис існуючих односторонніх договорів про попереднє узгодження ціноутворення, податкових роз'яснень компетентних органів держав (територій), які застосовуються в угодах між учасниками міжнародної групи компаній і пов'язані з розподілом доходів між державами (територіями).

Питання 5. Хто повинен подавати глобальну документацію з трансфертного ціноутворення?

Відповідь. Відповідно до п.п. 39.4.7 п. 39.4 ст. 39 ПКУ глобальну документацію подає платник податків, що входить до складу міжнародної групи компаній, якщо сукупний консолідований дохід міжнародної групи компаній за фінансовий рік, що передує звітному року, розрахований згідно зі стандартами бухгалтерського обліку, які застосовує материнська компанія міжнародної групи компаній, дорівнює або перевищує еквівалент 50 мільйонів євро.

Набув чинності новий Закон України «Про митний тариф»

03.07.2020 набрав чинності новий Закон України від 04 червня 2020 року № 674-ІХ «Про Митний тариф України» (далі – Закон № 674), який опубліковано у офіційному виданні «Голос України» 02.07.2020 № 109.

Законом № 674 Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД) приведена у відповідність до сучасної редакції Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації (остання версія 2017 року).

Закон № 674 забезпечує здійснення митного оформлення товарів в Україні із застосуванням сучасних міжнародних норм митного права в частині класифікації товарів.

Сучасна УКТ ЗЕД спростить співставлення даних митної статистики, забезпечить спрощення аналізу товарних потоків на митному кордоні України, пришвидшить митне оформлення.

Для правильної класифікації товарів Державною митною службою розроблені Перехідні таблиці від УКТ ЗЕД 2012 року до УКТ ЗЕД версії 2017 року (затверджені наказом Державної митної служби від 01.07.2020 № 234).

Про зміни, внесені до Податкового кодексу України Законом України № 591

Законом України від 13 травня 2020 року № 591-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» внесено зміни, зокрема, до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у частині:

► компенсації податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), що утримується з доходів у вигляді доплат до заробітної плати, які нараховані за періоди з 01 по 31 травня та з 01 по 30 червня 2020 року медичним та іншим працівникам закладів охорони здоров'я державної та/або комунальної власності, які безпосередньо зайняті у ліквідації епідемії та здійсненні заходів із запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та лікуванні пацієнтів із випадками гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2;

► звільнення від оподаткування ПДФО та військовим збором з 02.04.2020 доходів у вигляді допомоги по частковому безробіттю на період карантину, які виплачуються (надаються) роботодавцем;

► продовження по останній календарний день місяця, в якому завершується дія карантину:

- періоду, в якому за вчинені порушення податкового законодавства не застосовуються штрафні санкції та пеня, крім санкцій за:

● порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії,

● відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу,

● порушення вимог законодавства в частині:

● обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів,

● цільового використання пального, спирту етилового платниками податків,

● обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками,

● здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального,

● здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку,

● порушення нарахування, декларування та сплати ПДВ, акцизного податку, рентної плати;

- зупинення перебігу строків, встановлених ст. 56 ПКУ (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від'ємного значення з ПДВ), що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину;

- мораторія на проведення документальних та фактичних перевірок по останній календарний день місяця (включно) карантина, в якому завершується дія карантина, крім:

● документальних позапланових перевірок з підстав, визначених п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПКУ (щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від'ємного значення з ПДВ, яке становить більше 100 000 гривень),

● фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині:

• обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів,

• цільового використання пального та спирту етилового платниками податків,

• обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками,

• здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПКУ.

Реєстрацію РК на зменшення суми компенсації вартості товарів доцільно здійснювати з урахуванням термінів, визначених п. 201.10 ст. 201 ПКУ

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов'язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) розрахунку коригування (далі – РК) до податкової накладної (далі – ПН).

Норми визначені п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Реєстрацію ПН та/або РК у ЄРПН необхідно здійснювати з урахуванням граничних строків, а саме:

► для ПН/РК, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

► для ПН/РК, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

► для зведених ПН та/або РК до таких зведених ПН, складених за операціями, визначеними п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ, – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

► для РК, складених постачальником товарів/послуг до ПН, що складена на отримувача – платника ПДВ, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 15 календарних днів з дня отримання такого РК отримувачем (покупцем) (п. 201.10 ст. 201 ПКУ).

З метою недопущення помилок при складанні ПН та уникнення непорозумінь при обрахунку у системі електронного адміністрування ПДВ суми перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником ПДВ у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою ПДВ, що міститься в складених таким платником ПН та РК, зареєстрованих в ЄРПН (SПеревищ), доцільно реєстрацію РК на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг здійснювати з урахуванням термінів, визначених п. 201.10 ст. 201 ПКУ.

Житлова нерухомість непридатна для проживання: які документи надаються для підтвердження?

Відповідно до п.п. «ґ» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України не є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі у зв'язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

Статтею 30 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» із змінами визначено, що питання обліку житлового фонду, об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності, здійснення контролю за його використанням, а також питання визначення технічного стану житлових будинків належать до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Статтею 7 Житлового кодексу Української РСР від 30 червня 1983 року № 5464-X із змінами та доповненнями та Положенням про порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання, затвердженим постановою Ради Міністрів УРСР від 26 квітня 1984 року № 189 (далі – Положення) врегульовано питання щодо визнання житлового будинку непридатним для проживання.

Так, згідно з п. 3 Положення обстеження житлових будинків (приміщень) проводиться інженерно-технічними працівниками житлово-експлуатаційних організацій за участю представників громадськості. У разі необхідності до обстеження залучаються фахівці проектних і науково-дослідних організацій та органів і закладів санітарно-епідеміологічної служби.

На підставі матеріалів обстеження стану жилих будинків житлово-експлуатаційна організація визначає будинки, що відповідають санітарним і технічним вимогам, і складає про це відповідний акт, який затверджується керівником вказаної організації (п. 4 Положення).

У разі неможливості або недоцільності проведення капітального ремонту житлово-експлуатаційна організація вносить до виконкому районної, міської, районної у місті Ради народних депутатів пропозицію про визнання жилого будинку (жилого приміщення) таким, що не відповідає вказаним вимогам і є непридатним для проживання (п. 5 Положення).

Згідно з п. 11 Положення якщо жилий будинок (жиле приміщення) визнано виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів невідповідним санітарним і технічним вимогам та непридатним для проживання, виконком відповідної місцевої Ради вносить до виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів пропозицію про використання цього будинку (приміщення) в інших цілях або про знесення будинку.

При цьому додаються такі документи:

а) рішення виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів про визнання жилого будинку (жилого приміщення) невідповідним санітарним і технічним вимогам та непридатним для проживання;

б) проект рішення виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів про дальше використання жилого будинку (жилого приміщення) або про знесення будинку.

Виконавчий комітет обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів розглядає подані матеріали і приймає рішення про використання непридатного для проживання жилого будинку (жилого приміщення) в інших цілях або про знесення цього будинку (п. 12 Положення).

Враховуючи вищевикладене, власник об'єкта житлової нерухомості може підтвердити, що житлова нерухомість непридатна для проживання на підставі рішення органу місцевого самоврядування про використання непридатного для проживання жилого будинку (жилого приміщення) в інших цілях або про знесення цього будинку.

Розміщено форми електронних документів, які мають застосовуватись суб'єктами господарювання – користувачами програмних РРО

ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/424818.html повідомила про наступне.

У банері «Програмні РРО» на вебпорталі ДПС у вкладці «Форми ПРРО» розміщено форми електронних документів для програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО), які застосовуються користувачами для реєстрації/перереєстрації/скасування реєстрації ПРРО, а також під час застосування ПРРО.

Пропонуємо ознайомитись з цими формами усім зацікавленим суб'єктам господарювання – користувачам ПРРО та розробникам комерційних ПРРО.

Банер «Програмні РРО» (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/) також містить актуальну інформацію, пов'язану із запровадженням ПРРО відповідно до вимог Закону України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг“ та інших законів України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» із змінами (набуває чинності з 01.08.2020).

Оперативно вирішені питання платників, які звернулись на Комунікаційну податкову платформу

Комунікаційна податкова платформа – новий формат взаємодії для оперативного прийняття управлінських рішень.

Серед питань, що порушені компаніями – членами Європейської Бізнес Асоціації, найбільше стосується призупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Саме такі питання однієї з компаній – члена ЄБА, які мали місце починаючи з березня поточного року, були вирішені на комунікаційній податковій платформі.

Оперативний розгляд звернення здійснено ДПС шляхом проведення комплексного аналізу всіх обставин.

Станом на 02.07.2020 питання реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних компанії, про яку йдеться, вирішено по суті – реєстрація податкових накладних відбувається.

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/424644.html

Затверджено нові довідники пільг

ДПС України затвердила нові довідники пільг, наданих чинним законодавством по сплаті податків, зборів, інших обов'язкових платежів станом на 01.07.2020, а саме: ► Довідник № 99/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету; ► Довідник № 99/2 інших податкових пільг.

Довідники розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням: https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html

Відсутні операції з постачання, але наявні операції з придбання: чи є підстави для анулювання реєстрації платника ПДВ

Реєстрація платника ПДВ діє до дати анулювання реєстрації платника ПДВ, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників ПДВ і відбувається, зокрема якщо особа, зареєстрована як платник ПДВ, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з ПДВ та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту

Норми визначені п.п. «г» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України.

Якщо у платника ПДВ протягом 12 послідовних податкових місяців відсутні операції з постачання та при цьому наявні обсяги придбання за рахунок яких сформовано податковий кредит, підстави для анулювання реєстрації платника ПДВ відсутні.

Про амортизацію основних засобів та нематеріальних активів у разі проведення їх уцінки/дооцінки

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, визначені у ст. 138 ПКУ.

Коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється на результат переоцінки основних засобів і нематеріальних активів, що передбачає збільшення фінансового результату до оподаткування на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (абзац третій п. 138.1 ст. 138 ПКУ) та зменшення фінансового результату до оподаткування на суму дооцінки та вигід від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів в межах попередньо віднесених до витрат уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, проведеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (абзац четвертий п. 138.2 ст. 138 ПКУ).

Підпунктом 138.3.1 п. 138.1 ст. 138 ПКУ встановлено, що для розрахунку амортизації відповідно до положень п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Отже, результати переоцінки (уцінки, дооцінки) основних засобів і нематеріальних активів, яка проведена відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, не враховуються при нарахуванні амортизації необоротних активів згідно зі ст. 138 ПКУ та відповідно при розрахунку податку на прибуток підприємств.

Несвоєчасно подали податкову декларацію про майновий стан і доходи – законодавством передбачена відповідальність

Деклараційна кампанія 2020 року закінчилась.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах,