До уваги платників єдиного внеску!

03 червня 2020 року набрав чинності п. 5 розділу І Закону України від 13 травня 2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування“ щодо усунення дискримінації за колом платників» (Закон № 592).

Зазначеним пунктом Закону № 592 розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» розділу Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (Закон № 2464) доповнено п. 915.

Відповідно до цього пункту підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному Законом № 2464, несплачені станом на день набрання чинності Законом № 592 з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, зазначеним у пунктах 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом № 592:

а) платниками – фізичними особами – підприємцями (ФОП), які обрали загальну систему оподаткування – державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи ФОП заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу – звітності відповідно до вимог частини 2 ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше;

б) особами, які провадять незалежну професійну діяльність – до податкового органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини 2 ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше.

Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску зазначеної звітності (якщо відповідна звітність не була подана раніше) податковий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

Податковим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:

1) платник податків отримав дохід (прибуток) протягом періоду з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592;

2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником або стягнуті у порядку, передбаченому Законом № 2464.

У разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником та/або стягнуті у порядку, передбаченому Законом № 2464, податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.

Штрафні санкції до платника єдиного внеску, передбачені п. 7 частини 11 ст. 25 Закону № 2464, за наведених умов не застосовуються.

Вимога про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважається відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені відповідно Закону № 2464 не підлягають поверненню.

Щодо законодавчих змін з оподаткування нерухомого майна

Правобережне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує суб'єктів господарювання стосовно внесених змін Законом України від 16 січня 2020 року №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» в частині нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки.

Відповідно до підпункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу з переліку об'єктів оподаткування Податком виключені будівлі промисловості, які віднесені до групи «Будівлі промисловості та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використання за призначенням у господарській діяльності суб'єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B – F КВЕД ДК 009:2010, та здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

У попередній редакції норма виключала з об'єктів оподаткування Податком всі будівлі промисловості, у тому числі без обмеження їх використання безпосередньо підприємствами промисловості, що давало можливість застосовувати преференцію і щодо об'єктів нерухомості, зданих в оренду іншим суб'єктам господарювання.

З урахуванням внесених змін Законом №466-ІХ для застосування преференції, визначеної підпунктом «є » підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу, суб'єктом господарювання – власником об'єкта нерухомості (будівлі промисловості) такий об'єкт нерухомості має однозначно відповідати таким ознакам:

- будівля промисловості має відповідати (бути класиці групі «Будівлі промисловості та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000;

- будівля промисловості має використовуватися суб'єктом господарювання протягом звітного (податкового) періоду за призначенням у господарській діяльності;

- основний вид діяльності суб'єкта господарювання згідно з реєстраційними даними має бути класифікована у секціях B – F КВЕД ДК 009:2010;

- будівля промисловості (у тому числі її частина) протягом звітного (податкового) періоду не має бути здана в оренду, лізинг, позичку іншим суб'єктам господарювання.

Практичне застосування програмних РРО матиме чіткі етапні періоди

Правобережне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу представників бізнесу на очікувані зміни у практичному застосуванні реєстраторів розрахункових операцій

Найголовнішою новацією є те, що суб'єкти господарювання у якості РРО зможуть використовувати будь-який гаджет (смартфон, планшет, комп'ютер, ноутбук тощо). Програмний РРО за допомогою спеціального програмного забезпечення може фіскалізувати розрахункові операції на сервері ДПС.

По-друге, запроваджується, так би мовити, стимулюючий механізм для чесного ведення бізнесу. Тобто, якщо споживачу було надано розрахунковий документ, інформація щодо якого відсутня в базах даних ДПС, споживач має право звернутися до контролюючого органу про порушення суб'єктом господарювання порядку проведення готівкових розрахунків.

У разі підтвердження порушення, споживач має можливість отримати (як компенсацію) 100 відсотків вартості придбаного товару, який йому було реалізовано з порушенням вимог чинного законодавства. Такий механізм отримав назву «кешбек».

Крім того, за незастосування РРО або застосування із порушенням встановлених вимог передбачається збільшення розміру штрафних (фінансових) санкцій, оскільки діючі норми щодо розміру штрафних санкцій було прийнято ще у 2000 році. При цьому ніяких додаткових штрафів до вже передбачених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР із змінами і доповненнями не встановлюється.

І, нарешті, коли ж на практиці можна буде оцінити запровадженні новації. Так, з 1 серпня поточного року з'явиться можливість застосування програмних РРО; з 1 січня 2021 року буде запроваджений механізм «кешбек» та обов'язок застосування РРО ФОП – платниками єдиного податку другої та третьої груп, які провадять ризикові види діяльності; з 1 квітня 2021 року настане обов'язок застосування РРО усіма ФОП – платниками єдиного податку другої та третьої груп.

Платниками податків Правобережного управління до місцевого бюджету сплачено понад 922 млн. грн.

Сплата до місцевого бюджету від платників Новокодацького, Центрального та Чечелівського районів м.Дніпра за січнень-травень 2020 року склала 922,5 млн. грн., що на 22,7 млн грн більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Із загальної суми місцевий бюджет отримав 543,9 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб, що на 23,2 млн. грн. більше, ніж у січні-травні 2019 року.

Вагомий внесок місцевий бюджет отримав від спрощенців у вигляді єдиного податку – 227,5 млн. гривень. В порівнянні з аналогічним періодом минулого року сплата зросла на 23,3 млн. грн.

Крім того, до бюджету сплачено 93,4 млн. грн. земельного податку та орендної плати, 20,1 млн. грн. податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та 746,5 тис. грн. транспортного податку.

Акцизний податок з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів поповнив місцевий бюджет на 7,4 млн гривень.

Правобережне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області вдячне платникам податків, які в сьогоднішніх умовах сумлінно виконують зобов'язання перед бюджетами всіх рівнів.

Платники податків Правобережного управління сплатили понад 60 мільйонів гривень військового збору

За січень – травень 2020 року від платників податків Новокодацького, Центрального та Чечелівського районів м.Дніпра, які перебувають на обліку у Правобережному управлінні ГУ ДПС у Дніпропетровській області надійшло 60,3 млн. грн. військового збору, що на 3,4 млн. грн. більше, ніж за відповідний період минулого року. В тому числі за травень 2020 року надійшло 10,1 млн. гривень.

Військовий збір це податок, який було введено на фінансування потреб Збройних сил України. Ставка податку – 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування (загальний місячний або річний оподатковуваний дохід). Військовий збір у повному обсязі перераховується до Державного бюджету.

Впровадження експериментальних проектівщодо створення сприятливих умов для реалізації прав дитини

Податкова служба долучилася до впровадження нового експериментального проекту «Е-малятко», який стартував на початку цього року, та реалізації його другого етапу ІD-14. Новий сервіс, що дозволяє дітям, яким виповнилося 14 років, отримати 2 послуги за 1 заявою – оформлення паспорта та номера платника податків.

Тобто стала доступною офлайн послуга оформлення і видача паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм з одночасною реєстрацією у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків.

Так, на сьогодні ДПС впроваджено такі електронні сервіси:

«Реєстрація особи в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків під час державної реєстрації народження дитини»;

«Реєстрація особи в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (віком 14 – 18 років) під час оформлення паспорта громадянина України у формі картки вперше».

Інформаційна взаємодія між ДПС, Міністерством юстиції та ДМС передбачає обмін електронними повідомленнями:

Міністерством юстиції передає ДПС відомості з ДРАЦС для проведення реєстрації новонародженої дитини в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) під час державної реєстрації народження дитини. За результатами реєстрації новонародженої дитини в Державному реєстрі ДПС направляє Міністерством юстиції відповідь щодо надання послуги із зазначенням реєстраційного номера облікової картки платника податків (далі – РНОКПП) для внесення інформації до свідоцтва про народження;

ДМС передає ДПС заяву на проведення реєстрації особи в Державному реєстрі під час оформлення паспорта громадянина України у формі картки вперше. В результаті реєстрації особи платником податків ДПС направляється до ДМС відповідь щодо надання послуги із зазначенням РНОКПП, з подальшим відображенням інформації про РНОКПП у паспорті.

Про особливості заповнення податкової деклараціїз податку на прибуток підприємств за звітні періоди 2020 року

Державна податкова служба України у зв'язку з набранням чинності Законом України від 16 січня 2020 року № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) листом від 04.06.2020 № 8939/7/99-00-07-02-01-07 (далі – Лист № 8939) повідомила про особливості заповнення податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – декларація) за звітні періоди 2020 року.

Так, змінами, внесеними Законом № 466 до п.п. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (норми набрали чинності 23.05.2020), уточнено, що юридичні та фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), які обрали спрощену систему оподаткування, ФОП та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, є платниками податку на прибуток при виплаті доходів (прибутків) нерезиденту з джерелом їх походження з України.

Для таких суб'єктів у разі виплати доходів нерезидентам змінами до п. 137.5 ст. 137 ПКУ (норми набирають чинності з 01.01.2021) передбачено застосування річного звітного періоду з податку на прибуток підприємств.

Таким чином, у разі виплати доходів нерезидентам у 2020 році юридичні та ФОП, що обрали спрощену систему оподаткування, ФОП та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають за звітний 2020 рік декларацію з додатком ПН, у якому відображають такі доходи нерезидентів та відповідні суми податку.

Змінами, внесеними Законом № 466 до п. 46.2 ст. 46 ПКУ, передбачено, що платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов'язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу: ► разом з податковою декларацією за відповідний річний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором; ► річну фінансову звітність разом з аудиторським звітом, яка підлягає оприлюдненню, у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним. У разі неподання (несвоєчасного подання) річної фінансової звітності разом з аудиторським звітом, яка підлягає оприлюдненню, застосовується відповідальність, передбачена п. 120.1 ст. 120 ПКУ для подання податкових декларацій (розрахунків).

Враховуючи, що вищезазначені зміни до п. 46.2 ст. 46 ПКУ набрали чинності 23.05.2020 і граничний термін подання декларації та фінансової звітності за звітний період (2019 рік) вже минув, то вперше норма цього пункту щодо обов'язкового подання річної фінансової звітності разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним, застосовується в 2021 році за підсумками 2020 звітного року.

Більш детальніше з Листом № 8939 можливо ознайомитись на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/74588.html

Платникам податку на нерухомість!

Законом України від 16 січня 2020 року № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено зміни, зокрема до ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, починаючи з 23.05.2020 (з дати набрання чинності змін, внесених до ПКУ Законом № 466 в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок на нерухомість)), відповідно до п.п. «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ з переліку об'єктів оподаткування податком на нерухомість виключені будівлі промисловості, які віднесені до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб'єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B – F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Слід зазначити, що у попередній редакції норма виключала з об'єктів податком на нерухомість всі будівлі промисловості, у тому числі без обмеження їх використання безпосередньо підприємствами промисловості, що давало можливість застосовувати преференцію і щодо об'єктів, зданих в оренду іншим суб'єктам господарювання.

З урахуванням внесених Законом № 466 змін для застосування преференції, визначеної п.п. «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 cт. 266 ПКУ, суб'єктом господарювання – власником об'єкта нерухомості (будівлі промисловості) такий об'єкт нерухомості має одночасно відповідати таким ознакам: ► будівля промисловості має відповідати (бути класифікована) групі «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000; ► будівля промисловості має використовуватися суб'єктом господарювання протягом звітного (податкового) періоду за призначенням у господарській діяльності; ► основний вид діяльності суб'єкта господарювання згідно з реєстраційними даними має бути класифікований у секціях B – F КВЕД ДК 009:2010; ► будівля промисловості (у т.ч. її частина) протягом звітного (податкового) періоду не має бути здана в оренду, лізинг, позичку іншим суб'єктам господарювання.

Фізособою – орендодавцем отримано дохід від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення: що з ПДФО?

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) включається дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми визначені п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

Згідно з п.п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника ПДФО – орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.

При цьому об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

Водночас, відповідно до п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 ПКУ, якщо орендар є фізичною особою, яка не є самозайнятою особою, то особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) ПДФО до бюджету, є платник ПДФО – орендодавець.

Такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує ПДФО до бюджету в строки, встановлені ПКУ для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу, сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов'язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) (п.п. «а» п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 ПКУ).

Декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 ПКУ).

Відповідно до п.п. 168.4.5 п. 168.4 ст. 168 ПКУ фізична особа, відповідальна згідно з вимогами розділу IV ПКУ за нарахування та утримання ПДФО, сплачує (перераховує) ПДФО до відповідного бюджету: а) у разі коли така фізична особа є податковим агентом, – за місцем реєстрації у контролюючих органах, а у випадках, передбачених ПКУ, – за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості); б) у разі нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу майна резидентами та нерезидентами, посвідчення договорів дарування чи видачі свідоцтв про право на спадщину нерезидентам – за місцем нотаріального посвідчення таких договорів (одержання свідоцтв); в) в інших випадках – за її податковою адресою, а у випадках, передбачених ПКУ, – за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості).

Підпунктом 168.4.1 п. 168.4 ст. 168 ПКУ передбачено, що податок, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету згідно з Бюджетним кодексом України.

Якщо фізична особа – орендодавець отримав дохід від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю іншій фізичній особі – орендарю, то такому орендодавцю необхідно нарахувати ПДФО та сплатити (перерахувати) його за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості) в строки, встановлені ПКУ.

При цьому Декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Річна Декларація за 2019 рік подається до 01 липня 2020 року, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ, коли така Декларація може бути подана пізніше цього строку.

Обставини, за яких може бути застосовано адміністративний арешт майна платника податків

Адміністративний арешт майна платника податків (далі – арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Норми встановлені п. 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п. 94.2 ст. 94 ПКУ арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: ● платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; ● фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; ● платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу; ● відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; ● відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до ПКУ, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; ● платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; ● платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.● платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог ПКУ інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

Подали таблицю даних платника ПДВ і не зазначили види діяльності – подайте нову таблицю даних!

Відповідно до п. 12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок) платник ПДВ має право подати до ДПС таблицю даних платника податку на додану вартість (далі – Таблиця) за встановленою формою (додаток 5).

У Таблиці зазначаються: ► види економічної діяльності відповідно до КВЕД; ► коди товарів згідно з УКТ ЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; ► коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі – ДКПП), що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України (п. 13 Порядку).

Таблиця подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника ПДВ (п. 14 Порядку).

У разі, якщо платник ПДВ не зазначив в попередньо поданій до контролюючого органу Таблиці види діяльності, то такий платник може надати інформацію щодо видів діяльності шляхом подання нової Таблиці, в якій зазначає такі види діяльності та відповідно коди товарів згідно УКТ ЗЕД та коди послуг згідно ДКПП.

До уваги платників рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України!

Базовий податковий (звітний) період, зокрема для рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України дорівнює календарному місяцю.

Норми встановлені п. 257.1 ст. 257 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

З урахуванням норм п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 та п.п. 257.3.3 п. 257.3 ст. 257 ПКУ платник рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, подає до контролюючого органу за місцем податкової реєстрації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову політику, податкову декларацію, яка містить, зокрема додаток з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України.

Форма Податкової декларації з рентної плати затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 07.11.2016 № 927) із змінами та доповненнями.

Сума податкових зобов'язань з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) місяць, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації (п. 257.5 ст. 257 ПКУ).

Скористайтесь чатом «Контакт-центр Податкової» та отримайте відповіді на запитання з оподаткування

Відтепер Контакт-центр Державної податкової служби України має чат у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі «ЗІР» та в месенджерах – viber та telegram. До нього можна приєднатися з вебпорталу Державної податкової служби України, розділ «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» https://tax.gov.ua/, а також безпосередньо з сайту Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу («ЗІР") https://zir.tax.gov.ua/ .

Використовуючи чат спілкування, Ви можете самостійно визначати якість отриманої відповіді, а ваша оцінка допоможе у наповненні "Бази знань" та підвищенні рівня інформаційно-довідкових послуг ДПС.

Платники Дніпропетровщини задекларували за 2019 рік доходів на суму понад 2,6 млрд гривень

За п'ять місяців 2020 року громадянами Дніпропетровської області та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, надано до податкових органів 20 343 податкові декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік. Загальна сума задекларованих ними доходів склала 2 млрд 622,1 млн гривень.

До сплати за результатами декларування підлягає 82,2 млн грн податку на доходи фізичних осіб, сума військового збору до сплати складає 11,0 млн гривень.

Повернення з бюджету у вигляді податкової знижки отримають 2 564 громадяни на загальну суму 6,7 млн гривень. Про це інформувала начальник управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська.

Про одержані у 2019 році понад мільйонні статки повідомили 188 громадян Дніпропетровської області. Загальна сума їх минулорічного задекларованого доходу складає 1 млрд 673,2 млн гривень.

Нагадуємо, що через карантинні обмеження, пов'язані з COVID-19, подання декларації подовжено до 1 липня 2020 року. Разом із тим, як і раніше, громадяни, які мають намір скористатися правом на податкову знижку, можуть подавати декларацію до завершення поточного року, тобто по 31 грудня 2020 року.

"Шановні громадяни! Вже менше місяця залишилося до закінчення кампанії декларування доходів, отриманих у 2019 році. Запрошуємо мешканців Дніпропетровщини долучитися до деклараційного процесу, чесно і свідомо виконати свій громадський обов'язок", – закликала начальник управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська.

Про деякі зміни для платників ПДВ, запроваджені Законом № 466

Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" внесено ряд змін до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, які удосконалюють адміністрування податку на додану вартість.

Так, запроваджено єдиний звітний період для звітності з ПДВ, який дорівнює календарному місяцю (у тому числі для платників єдиного податку).

Запроваджено нові штрафи за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних (далі – ПН), в яких не зазначаються суми ПДВ (складені на операції звільнені від ПДВ, оподатковувані за ставкою – 0 %, складені відповідно до п. 198.5 ст. 198, ст. 199, п. 201.4 ст. 201 ПКУ в Єдиному реєстрі податкових накладних). Норми визначені новим п. 73 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПКУ.

Відповідно до нового абзацу сімнадцятого п. 201.10 ст. 201 ПКУ встановлено окремий строк реєстрації зведених ПН для нарахування компенсуючих податкових зобов'язань згідно з п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ, а саме: протягом 20 календарних днів після закінчення місяця, у якому вони складені.

Змінився строк подання заяви для добровільної реєстрації платником ПДВ. Заяву треба буде подати не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку податкового періоду, на який запланована реєстрація платником ПДВ (раніше – за 20 календарних днів) (оновлений п. 183.3 ст. 183 ПКУ).

Також скорочено строк подання заяви для реєстрації платника ПДВ, у разі зміни ставки єдиного податку з 5 % на 3 % з 15 календарних днів до 10 календарних днів до початку кварталу, з якого змінюється ставка (оновлений п. 183.4 ст. 183 ПКУ).

З бази оподаткування виключено суми, отримані платником ПДВ як компенсація упущеної вигоди за рішенням суду (через невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань контрагентом) (п. 188.1 ст. 188 ПКУ).

Операція щодо передачі конфіскованого майна в розпорядження державних установ або установ, що фінансуються за рахунок бюджетних коштів, згідно з змінами, внесеними Законом № 466, з 23.05.2020 не є об'єктом оподаткування ПДВ (новий п.п. 196.1.20 п. 196.1 ст. 196 ПКУ).

Внесено зміни і до п. 187.1 ст. 187 ПКУ, згідно з яким можливість застосування касового методу обліку ПДВ поширюється на операції з виконання підрядних будівельних робіт як на підрядників, так і на субпідрядників.

Змінено умови відображення податкового кредиту. Так, п. 198.6 ст. 198 ПКУ передбачено, що підставою для відображення податкового кредиту при ввезенні товарів є тимчасові, додаткові та інші види митних декларацій, згідно з якими ПДВ сплачується до бюджету.

Перелік підакцизних товарів доповнився новими позиціями

Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" з 23.05.2020 перелік підакцизних товарів доповнено двома новими позиціями.

Так, до товарів, зазначених у п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ, які є підакцизними товарами, додалися:► розчинники або розріджувачі на основі метанолу; інші готові суміші на основі метанолу (код УКТ ЗЕД 3814 00 90 90); ► палива рідкі, на основі газойлів (дизпаливо), менш як 85 об. % яких, включаючи витрати, переганяється при температурі 3500C (за методом ISO 3405, еквівалентним методу ASTM D 86), крім палива пічного побутового.

Продали цінні папери – дохід необхідно задекларувати!

Деклараційна кампанія 2020 року триває до 01 липня.

Якщо фізична особа, яка впродовж 2019 року продала інвестиційний актив (корпоративні права) та отримала інвестиційний прибуток, такій особі необхідно включити суму отриманого прибутку до загального річного оподатковуваного доходу та подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація).

При цьому інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) від продажу окремого інвестиційного активу та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу.

Документами, що підтверджують фактично понесені витрати на попереднє придбання цінних паперів, є договори купівлі-продажу, виписки зберігачів під кожне замовлення, завірені печатками зберігачів, акти приймання-передачі цінних паперів, касові документи при готівкових розрахунках через касу або розрахункові документи при безготівкових розрахунках.

Декларація подається до 01 липня 2020 року, тобто останній день її подання – 30 червня 2020 року. Платники мають можливість також подати Декларацію в електронній формі у режимі он-лайн через Електронний кабінет.

Податкові зобов'язання, визначені фізичними особами у такій Декларації, мають бути сплачені до 01 жовтня 2020 року.

Звертаємо увагу, що не підлягає оподаткуванню ПДФО та не включається до загального річного оподатковуваного доходу дохід, отриманий протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів, якщо сума такого доходу не перевищує суму, визначену в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України (у 2019 році – 2 690 гривень).

Для декларацій з податку на майно встановлено єдиний термін подання

Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" зокрема, встановлено єдиний термін для подання річних декларацій з податку на майно, а саме:► податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; ► транспортного податку; ► плати за землю.

Платники вищезазначених податків подають до податкового органу податкові декларації не пізніше 20 лютого звітного року.

Крім того, такий самий термін встановлено для сільськогосподарських товаровиробників, які для переходу на спрощену систему оподаткуван