Інформацію про податковий борг можливо отримати он-лайн
На офіційному сайті ДПС України (http://tax.gov.ua/datasets.php?d=DFS20160211185056) щомісячно оприлюднюється інформація стосовно суб'єктів господарювання, які мають податковий борг (п. 35.4 ст. 35 Податкового кодексу України).
Також на офіційному вебпорталі ДПС працює електронний сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера», який розміщено на головній сторінці вебпорталу за посиланням https://tax.gov.ua/businesspartner.
Для перевірки надійності ділового партнера, зокрема, щодо сумлінності у сплаті податків, достатньо ввести відому інформацію в одне з полів або в обидва поля і система здійснить пошук у базах даних, доступних для публічного використання та повідомить про результати пошуку з зазначенням інформації щодо відсутності або наявності боргу у платника податків.
У полі «Податковий номер» вказується код за ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків/серія та/або номер паспорта (для фізичних осіб – платників податків, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати платежі за серією та/або номером паспорта).
У полі «Найменування/прізвище, ім'я, по батькові платника податків» зазначається повністю точна назва платника податків.
Оновлення інформації на вебпорталі ДПС щодо стану розрахунків платника податків з бюджетом (про наявність заборгованості) відбувається щоденно, крім вихідних та святкових днів, після проведення розрахунків зведених показників в центральній базі даних за результатами попереднього банківського дня.
Крім того, меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету надає платнику податків з використанням кваліфікованого електронного підпису доступ до своїх особових рахунків із сплати податків, зборів та інших платежів.
Також платник податків має право надіслати запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДПС за формою "F/J1300203" через меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету.
Закон № 466: окремі зміни в оподаткуванні податком на прибуток
23.05.2020 набрав чинності Закон України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466), за винятком окремих норм, які наберуть чинності пізніше.
Законом № 466 передбачено низку змін, спрямованих на вдосконалення та спрощення системи адміністрування податків, зокрема у частині сплати податку на прибуток.
Так, Законом № 466, зокрема розширено коло платників податку на прибуток підприємств.
До таких платників відносяться юридичні особи, які застосовують спрощену систему оподаткування у разі отримання скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що оподатковується в порядку, визначеному ст. 392 та розділом III Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (п.п.133.1.1 п. 133.1 ст. 133 ПКУ). Відповідна норма набере чинності з 01.01.2021.
Також є платниками на прибуток фізичні особи – підприємці, у тому числі такі, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 ПКУ (133.1.4 п. 133.1 ст. 133 ПКУ). Норма набере чинності з 01.01.2021.
До платників податку на прибуток – нерезидентів, як і раніше, відносяться нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом їх походження з України, та інші нерезиденти, на яких покладено обов'язок сплачувати податок на прибуток (п.п. 133.2.2 п. 133.2 ст. 132 ПКУ).
Додано нові об'єкти оподаткування податком на прибуток: ► дохід від азартних ігор з використання гральних автоматів (п.п. 134.1.6 п. 134.1 ст. 134 ПКУ); ► скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії (визначається окремо від інших об'єктів оподаткування та по кожній такій компанії, якщо їх декілька). До такого прибутку застосовується базова (основна) ставка 18 % (п.п 134.1.7 п. 134.1 ст. 134 ПКУ). Норма набере чинності з 01.01.2021.
Запроваджено ст. 392 ПКУ, за якою здійснюється облік контрольованих іноземних компаній, яка набере чинності з 01.01.2021.
Змінено ставки податку на прибуток з доходів нерезидентів та прирівняних до них осіб з джерелом їх походження в Україні – 0 %, 4 %, 6 %, 12 %, 15 % і 20 % (п. 136.3 ст. 136 ПКУ).
Вартісний поріг для віднесення матеріальних активів до основних засобів збільшено до 20 тис. грн (раніше – 6 тис. грн) та очікуваний строк експлуатації понад рік (операційний цикл довший за 1 рік). Це стосується нових основних засобів.
Запроваджується прискорена амортизація основних засобів на період 2020 – 2030 роки, яку можна використовувати за бажанням платника податку на прибуток (п. 431 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).
Також викладено у новій редакції п. 139.2 ст. 139 ПКУ, відповідно до якого визначається резерв сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів).
Оновлено перелік офшорних зон
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 травня 2020 року № 582-р «Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 р. № 143» (далі – розпорядження № 582) внесено зміни до розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 143 «Про віднесення держав до переліку офшорних зон» (далі – розпорядження № 143).
Так, відповідно до розпорядження № 582 розділ «Центральна Америка» додатку до розпорядження № 143 доповнено позицією «Панама».
Інформацію розміщено на єдиному вебпорталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал» за посиланням https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennya-zmin-do-rozp270520oryadzhennya-kabinetu-ministriv-ukrayini-vid-23-lyutogo-2011-r-143
Про порядок заповнення розділу 3 повідомлення за формою № 20-ОПП
Згідно з п. 8.1 розділу VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1588), платник податків зобов'язаний повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку шляхом подання Повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – Повідомлення за формою № 20-ОПП) (додаток № 10 до Порядку № 1588) у порядку, встановленому розділом VIIІ Порядку № 1588.
Відповідно до Пам'ятки для заповнення розділу 3 Повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (додаток до Повідомлення за формою № 20-ОПП) розділ 3 «Відомості про об'єкти оподаткування платника податків» Повідомлення за формою № 20-ОПП заповнюються наступним чином: ► при першому наданні – зазначаються всі об'єкти оподаткування; ► при наступному поданні – зазначається новий об'єкт оподаткування або об'єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни.
Графа 2 «Код ознаки надання інформації» має значення:
1 – первинне надання інформації про об'єкти оподаткування;
3 – зміна відомостей про об'єкт оподаткування;
6 – закриття об'єкта оподаткування.
При поданні інформації про новий об'єкт оподаткування у графу 2 вноситься значення «1 – первинне надання інформації про об'єкти оподаткування».
У разі зміни відомостей про об'єкт оподаткування (зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об'єкта оподаткування) зазначається оновлена інформація про об'єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, та у графу 2 вноситься значення «3 – зміна відомостей про об'єкт оподаткування».
У разі зміни призначення об'єкта оподаткування або його перепрофілювання інформація щодо такого об'єкта оподаткування надається в повідомленні двома рядками: в одному – зазначається інформація про закриття об'єкта оподаткування, призначення якого змінюється (у графу 2 вноситься значення «6 – закриття об'єкта оподаткування»), у другому – оновлена інформація про об'єкт оподаткування, який створено чи відкрито на основі закритого (у графу 2 вноситься значення «1 – первинне надання інформації про об'єкти оподаткування»), при цьому ідентифікатор об'єкта оподаткування змінюється.
Графа 3 «Тип об'єкта оподаткування» заповнюється відповідно до рекомендованого довідника типів об'єктів оподаткування, що оприлюднений на офіційному вебпорталі ДПС та розміщений на інформаційних стендах у контролюючих органах.
Графа 4 «Найменування об'єкта оподаткування» (зазначити у разі наявності) заповнюється якщо об'єкт обліковується з найменуванням.
Графа 5 «Ідентифікатор об'єкта оподаткування» – це числове значення, яке складається з коду типу об'єкта оподаткування та внутрішнього ідентифікатора, прийнятого самою особою, що складається з 5-ти знаків.
Графи 6 – 7 «Адміністративна одиниця відповідно до КОАТУУ, де знаходиться об'єкт оподаткування» заповнюється відповідно до Класифікатора об'єктів адміністративно-територіального устрою, що розміщений на офіційному вебсайті Державної служби статистики України.
У графі 9 «Стан об'єкта оподаткування» зазначається: 1 – будується/готується до введення в експлуатацію; 2 – експлуатується; 3 – тимчасово не експлуатується;
5 – непридатний до експлуатації; 6 – об'єкт відчужений/повернутий власнику; 7 – зміна призначення/перепрофілювання; 8 – орендується; 9 – здається в оренду.
У графі 10 «Вид права на об'єкт» зазначається: 1 – право власності; 2 – право володіння; 3 – право користування (сервітут, емфітевзис, суперфіцій); 4 – право господарського відання; 5 – право оперативного управління; 6 – право постійного користування; 7 – право довгострокового користування або оренди; 8 – право короткострокового користування, оренди або найму; 9 – іпотека; 10 – довірче управління майном.
На підставі проставленої відповідної позначки в графі 11 «Прошу взяти на облік за неосновним місцем обліку за місцезнаходженням об'єкта оподаткування (необхідно позначити знаком '√' або '+')" здійснюється взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку в контролюючому органі за місцезнаходженням об'єкта оподаткування.
Інформація про об'єкти оподаткування такі як – товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) відображається у відповідній податковій звітності платника податків (податкові декларації з податку на прибуток, з податку на додану вартість, податковий розрахунок за формою № 1ДФ тощо), тому про такі об'єкти оподаткування не потрібно повідомляти у Повідомленні за формою № 20-ОПП.
Рекомендований довідник типів об'єктів оподаткування оприлюднюється на офіційному вебпорталі ДПС (https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/127294.html) та розміщується на інформаційних стендах у контролюючих органах (п. 8.7 розділу VIII Порядку № 1588).
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області в інтернет-просторі
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Олексій Любченко та Марчін Свєнчіцький обговорили напрями подальшої співпраці ДПС та Ради бізнес-омбудсмена
Механізми співпраці між Державною податковою службою України та Радою бізнес-омбудсмена обговорили Голова ДПС Олексій Любченко та Бізнес-омбудсмен Марчін Свєнчіцький.
Під час зустрічі Голова ДПС Олексій Любченко акцентував увагу на основних напрямах реформування податкової служби та зміни акцентів у роботі з платниками податків.
За його словами, головними принципами у роботі з бізнесом є відкритість, конструктивний діалог та готовність до співпраці. Ефективній реалізації цих принципів і сприятиме співпраця з Радою бізнес-омбудсмена, яка представляє інтереси представників бізнес-спільноти.
Співробітництву з Радою бізнес-омбудсмена в ДПС приділяється велика увага. Так, систематично проводяться робочі зустрічі фахівців ДПС з представниками Ради у форматі засідань експертних груп, опрацьовуються звернення щодо проблемних питань суб'єктів підприємницької діяльності, направлені до РБО.
Як відзначив Олексій Любченко, завдання податкової зробити такі зустрічі результативними, з дотриманням усіх прав як бізнесу, так і держави. І в цьому питанні Рада бізнес-омбудсмена має стати неупередженим арбітром, який відстоює законність вимог обох сторін.
Довідково: Співпраця ДПС з Радою бізнес-омбудсмена здійснюється на підставі Меморандуму про партнерство та співробітництво між Радою бізнес-омбудсмена та Державною податковою службою України, укладеного 6 листопада 2019 року.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/420993.html
Розширено перелік витрат, дозволених для включення до податкової знижки у 2020 році у зв'язку з коронавірусною хворобою (COVID-19)
Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Закон № 540) розширено перелік витрат, дозволених для включення до податкової знижки.
Так, громадяни – платники податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) при реалізації права на податкову знижку відповідно до положень статті 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) зможуть включити до такої знижки (у повному обсязі без урахування обмежень) суму грошових коштів, або вартість: ● лікарських засобів для надання медичної допомоги хворим; ● дезінфекційних засобів, антисептиків; ● медичного обладнання; ● засобів індивідуального захисту; ● медичних виробів для скринінгу хворих; ● розхідних матеріалів для надання медичної допомоги; ● медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів, реагентів для лабораторних досліджень; ● медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів для інфекційних відділень, патологоанатомічних відділень тощо; ● засобів особистої гігієни; ● продуктів харчування; ● товарів за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України.
При цьому, зазначені вище кошти, обладнання, товари, матеріали добровільно перераховані (передані) протягом карантину, що запроваджений Кабінетом Міністрів України у порядку встановленому законом на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) наступним суб'єктам (одному або декільком): • громадським об'єднанням; • благодійним організаціям; • центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я – Міністерству охорони здоров'я України; • іншим центральним органам виконавчої влади, які реалізують державну політику у сферах санітарного та епідемічного благополуччя населення, контролю якості та безпеки лікарських засобів, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань; • особі, уповноваженій на здійснення закупівель у сфері охорони здоров'я (Державному підприємству «Медичні закупівлі України»); • закладам охорони здоров'я державної та/або комунальної власності; • структурним підрозділам з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
Зазначеною податковою знижкою фізичні особи – платники ПДФО зможуть скористатися за результатами звітного 2020 податкового року. Для цього у 2021 році їм необхідно подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2020 рік у терміни, визначені ПКУ, а саме – по 31 грудня 2021 року включно.
Норми запроваджені Законом № 540, який доповнив підрозділ 1 розділу XX «Перехідних положень» ПКУ пунктом 11.
Закон України № 466 змінив податковий облік ФОП та осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність
Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни, зокрема до ст. 65 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якою визначено порядок взяття на облік у контролюючому органі самозайнятої особи.
Так, з 23.05.2020, відповідно до п. 65.5 ст. 65 ПКУ, взяття на облік самозайнятої особи здійснюється контролюючим органом у день отримання відповідних відомостей від державного реєстратора (для фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП)) або прийняття заяви (для осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність).
Раніше взяття на облік самозайнятої особи здійснювалось контролюючим органом не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відповідних відомостей від державного реєстратора.
Дані про взяття на облік ФОП передаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань у день взяття на облік у порядку, встановленому Міністерством юстиції України та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Взяття на облік ФОП підтверджується відомостями, оприлюдненими на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».
Раніше взяття на облік ФОП підтверджувалось випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, що надсилалась (видавалась) ФОП у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».
Крім того, оновлено п. 65.9 ст. 65 ПКУ, відповідно до якого, фізична особа, яка зареєстрована як підприємець та при цьому провадить незалежну професійну діяльність, обліковується у контролюючих органах як ФОП з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.
Також внесено зміни до п. 65.10 ст. 65 ПКУ, яким визначено порядок внесення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків запису про припинення підприємницької діяльності ФОП чи незалежної професійної діяльності фізичної особи. Так, підставами для внесення такого запису буде: ► внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП – з дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП; ► припинення або зупинення незалежної професійної діяльності або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу – з дати прийняття уповноваженим органом відповідного рішення або іншої дати, визначеної законом, що регулює реєстрацію відповідної незалежної професійної діяльності, датою припинення, зупинення або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу; ► закінчення строку дії свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо) – з дати закінчення такого строку; ► анулювання чи скасування згідно із законодавством свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, або скасування реєстраційної дії щодо державної реєстрації фізичної особи підприємцем – з дати такого анулювання чи скасування.
Також визначено, що державна реєстрація припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов'язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов'язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання.
У разі якщо після внесення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків запису про припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізична особа продовжує провадити таку діяльність, вважається, що вона розпочала таку діяльність без взяття її на облік як самозайнятої особи.
Звільненому працівнику нараховано дохід у вигляді індексації заробітної плати за минулі періоди: що з єдиним внеском?
Індексація заробітної плати здійснюється на підставі Закону України від 03 липня 1991 року 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1282) та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1078).
Об'єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру (частина перша ст. 2 Закону № 1282, п. 2 Порядку № 1078).
Згідно з п. 1 частини 1 ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для роботодавців, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями.
Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (далі – Інструкція № 5).
Суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати, входять до фонду оплати праці у складі фонду додаткової заробітної плати (п.п. 2.2.7 п. 2.2 розділу 2 Iнструкції № 5) та є об'єктом для нарахування єдиного внеску.
Водночас, частиною 2 ст. 7 Закону № 2464 встановлено, що для осіб, які, зокрема отримують заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, єдиний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.
Зазначений порядок нарахування єдиного внеску поширюється також на осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час.
Відповідно до частини 5 ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для роботодавців встановлюється у розмірі 22 % до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску. У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.
Обчислення єдиного внеску здійснюється щомісяця на підставі бухгалтерських та інших документів, згідно з якими провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону № 2464 нараховується єдиний внесок (частина 3 ст. 9 Закону № 2464).
Згідно з п. 3 розділу IV Інструкції про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами та доповненнями, якщо нарахування заробітної плати здійснюється за попередній період, зокрема, у зв'язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, суми нарахованої заробітної плати включаються до заробітної плати того місяця, у якому були здійснені такі нарахування.
Враховуючи викладене, база нараховування єдиного внеску на суму доходу у вигляді індексації заробітної плати, нарахованого звільненому працівнику за минулі періоди, визначається шляхом ділення такого доходу на кількість місяців, за які він нарахований, та включення до заробітної плати місяця, в якому були здійснені такі нарахування. Якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, то сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.
Готелям про відлік доби проживання для цілей справляння туристичного збору
Ставка туристичного збору (далі – збір) встановлюється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за кожну добу тимчасового розміщення особи у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), у розмірі до 0,5 відсотка – для внутрішнього туризму та до 5 відсотків – для в'їзного туризму від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, для однієї особи за одну добу тимчасового розміщення.
Норми встановлені п.п. 268.3.1 п. 268.3 ст. 268 ПКУ.
При цьому базою справляння збору є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ (п.п. 268.4.1 п. 268.4 ст. 268 ПКУ).
Правила користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг, затверджені наказом Державної туристичної адміністрації України від 16.03.2004 № 19, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02.04.2004 за № 413/9012 із змінами та доповненнями (далі – Правила), регламентують основні вимоги щодо користування готелями та аналогічними засобами розміщення усіх форм власності, що здійснюють діяльність на території України у сфері надання послуг розміщення споживачам, і регулюють відносини між споживачами (фізичними особами, які проживають у готелях або мають намір скористатися готельними послугами) та готелями, виконавцями цих послуг.
Так, п. 1.3 глави 1 Правил визначено, що розрахункова година – це година, яка встановлена в готелі та при настанні якої споживач повинен звільнити номер у день виїзду й після якої здійснюється заселення в готель.
Відповідно до п. 3.8 глави 3 Правил плата за надання готельних послуг стягується у відповідності до єдиної розрахункової години – 12-ї години поточної доби за місцевим часом. Готель з урахуванням місцевих особливостей вправі змінити єдину розрахункову годину. Як правило, розрахункова година зазначається у внутрішніх правилах готелю.
Пунктом 3.7 глави 3 Правил встановлено, що договір про надання готельних послуг може бути укладений на визначений або невизначений термін. При укладанні договору на невизначений термін погодженим вважається найбільш короткий термін, як правило одна доба; дія договору в такому разі завершується о 12 год. 00 хв. дня, наступного за днем прибуття споживача. Тобто, відлік доби проживання розпочинається з 12 години дня, що передує дню виїзду, та триває 24 години до розрахункової години, встановленої готелем.
До уваги платників рентної плати за спеціальне використання води!
Водокористувачі самостійно обчислюють рентну плату за спеціальне використання води (далі – рентна плата) та за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики і рибництва щокварталу наростаючим підсумком з початку року, а за спеціальне використання води для потреб водного транспорту – починаючи з першого півріччя поточного року, у якому було здійснено таке використання.
Норми визначені п.п. 255.11.1 п. 255.11 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Рентна плата обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої) водних об'єктів, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів (п.п. 255.11.2 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Водокористувачі, які використовують воду із змішаного джерела, обчислюють рентну плату, враховуючи обсяги води в тому співвідношенні, у якому формується таке змішане джерело, що зазначається, зокрема в дозволах ставок рентної плати та коефіцієнтів (п.п. 255.11.3 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Водокористувачі, які використовують воду з каналів, обчислюють рентну плату виходячи з фактичних обсягів використаної води, встановлених лімітів використання води, ставок рентної плати, встановлених для водного об'єкта, з якого забирається вода в канал, та коефіцієнтів (п.п. 255.11.4 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Рентна плата за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики обчислюється виходячи з фактичних обсягів води, пропущеної через турбіни гідроелектростанцій, та ставки рентної плати (п.п. 255.11.5 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
За умови експлуатації водних шляхів вантажними самохідними і несамохідними суднами рентна плата за спеціальне використання води для потреб водного транспорту обчислюється виходячи з фактичних даних обліку тоннаж-доби та ставки рентної плати, а пасажирськими суднами – виходячи з місця-доби та ставки рентної плати (п.п. 255.11.6 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Справляння рентної плати за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва не звільняє водокористувачів від сплати рентної плати за спеціальне використання води (п.п. 255.11.7 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Рентна плата за спеціальне використання води для потреб рибництва обчислюється виходячи з фактичних обсягів води, необхідної для поповнення водних об'єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів (у тому числі для поповнення, яке пов'язане із втратами води на фільтрацію та випаровування), та ставок рентної плати (п.п. 255.11.8 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Водокористувачі, які застосовують для потреб охолодження обладнання оборотну систему водопостачання, обчислюють рентну плату виходячи із фактичних обсягів води, використаної на підживлення оборотної системи. За всі інші обсяги фактично використаної води рентна плата обчислюється на загальних підставах (п.п. 255.11.9 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Згідно з п.п. 255.11.10 п. 255.11 ст. 255 ПКУ обсяг фактично використаної води обчислюється водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку згідно з показаннями вимірювальних приладів.
За відсутності вимірювальних приладів обсяг фактично використаної води визначається водокористувачем за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо). У разі відсутності вимірювальних приладів, якщо можливість їх встановлення існує, рентна плата сплачується у двократному розмірі.
Обсяг фактично використаної води на державних системах у зрошувальному землеробстві визначають органи водного господарства (п.п. 255.11.11 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
У разі перевищення водокористувачами встановленого річного ліміту використання води рентна плата обчислюється і сплачується у п'ятикратному розмірі виходячи з фактичних обсягів використаної води понад встановлений ліміт використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів (п.п. 255.11.13 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
