Що таке критика? Це спосіб вказати на помилки, тому хто їх допускає. І все для того, щоб помилки допущені сьогодні, не повторювалися у майбутньому. Існує два види критики: Деструктивна та конструктивна. Щодо деструктивної, то ту все зрозуміло і без слів. А от конструктивна крититика, це скоріше благо, ніж навпаки.

Конструктивна критика спрямована на досягнення результату і продиктована бажанням допомогти, стимулювати до прийняття правильного рішення. Тож чому так звані «лідєри мнєній» намагаються довести що будь яка критика це зло? Чому знаходяться люди, у яких така позиція не викликає відторгнення? Чому так легко, без осмислення ситуації, піддаються на маніпуляції спритних ділків? Чому не виникає ніякої внутрішньої реакції на потуги «лідєров мнєній» запровадити табу на правду? Чому влаштовує напівправда, або ж солодка брехня? Так легче жити? Можливо. Але це шлях в нікуди. Закривати очі на проблеми, робити вигляд, що все навкруги краще ніж будь коли, це не вихід.

Чи можливо вихід з ситуації в навішуванні ярликів, на тих хто говорить правду, та вказує на промахи та відвертий саботаж? Що стоюється правди: З яких пір правда стала ознакою ворога? Правда є правда, і нікуди від цього не дінешся. І взагалі, потрібно відходити від такого поняття як «лідєр мнєній». Що взагалі несе в собі цей термін? Завжди треба мати свою собисту думку, адже «лідєри» мають одну цікаву особливість: Продажність та заангажованість. Людина вміє добре писати, тож чому їй не використати цей свій навик у корисних цілях? Дивує також не спроможність багатьох читачів розгледіти маніпулювання громадською думкою, яка змінюється у «лідєров мнєній» як флюгер, в залежності від обставин. Вчорашні герої, раптом стають ворогами, а вороги стають героями. Непотрібно займатися самообманом, а сприймати речі таки як вони є. Чорне називати чорним, а біле білим. Хіба змінилась би ситуація, з ініціативою Насірова знизити граничну межу безмитних поштових відправлень, якби народ не почав виказувати свою незгоду? Хіба без тиску громадськості був би прийнятий закон про люстрацію у 2015 році? Хіба був би усунутий з посади обласного прокурора такий собі пан Стоянов, на якому клейма ніде ставити? Хіба звільнили б сепара Шевцова, з посади гловного поліцейського Вінницької області, якби волонтери не підняли цю тему на державному рівні? І таких «хіба» дуже багато.

А тепер скажіть, що дає корисного державі самообман та безумовний одобрямс будь якого рішеня, яке навязують «так звані „лідєри мнєній“? А нічого, окрім прийняття та затвердження того самого безглуздого, та в деяких випадках злочинного рішення.