Тема боротьби з корупцією, а точніше — боротьби з антикорупціонерами стала за останні роки в один ряд з такими вічно живими темами як мовосрач та гей-прайд.
Але якщо питання мови та толерування геїв відносяться до історико-культурних та світоглядних питань, то тема корупції б'є безпосередньо і прямо в цей момент по кожному громадянину і гостю нашої багатостраждальної України.
Втім, потужними і немарними зусиллями умовної влади та хору її різномасних підспівувачів в українському дискурсі закріпилися:
- така мила запорєбріковому серцю дефініція як «грантожер»;
- сентенція «почни з себе», що знімає з влади будь-яку відповідальність;
- формула безальтернативності «якщо не він, то хто?», що прийшла на заміну старорежимній «обираємо менше з зол».
Кожен поважаючий себе анти-антикорупціонер в будь якій дискусії має згадати три речі: квартиру лещенка, кулак шабуніна та спи***ні (читай «списані» — авт.) кошти. І в якості останнього залізного аргументу витребувати фінансову звітність. Я, каже, грошей вам не давав, держава теж, але звітність, грантожер триклятий — винь да полож! Перевіряти всєм міром будемо!
Нові аргументи для боротьби з антикорупціонерами сформулював днями анітрохи не залежний Віталій Портніков, який назвав корупцію фактором збереження здорової конкуренції і запобіжником від авторитаризму. Шкода, що ці свіжі думки вельмишановний пан озвучив взимку 17-18, а не чотири роки тому зі сцени Майдану. От була б патєха! Так і бачу безневинну посмішку Віктора Федоровича, мовляв, ворую й іншим даю, аби б тіко не авторитаризм!
Тепер формула Портнікова пішла в маси: шо? З корупцією борешся? АвторитаризЬму захотів? Влади вам, грантожери, треба! Чим ви кращі за тих, які не кращі, але кращі і ми їх любимо, бо вони при владі, а ви хочете на їхнє місце, щоби ми любили вас, а ви, вже зараз ясно, ще й гірші за них? Улавліваєтє?
Влада на місцях із задором грає в гру «плодитеся і розмножуйтеся», створюючи на одну грантову три кишенькові антикорупційні структури, в яких серйозні такі міські бежевільні, з усіма атрибутами справжніх чиновників-антикорупціонерів-партійців, б'ють кулаками по столах й звітують про гласнасть, ускарєніє та інші надої корів. Країною ширяться партійно виважені лозунги:
«Реформам — так, грантожерам — ні!»
«Сьогодні заповнив аплікаційну форму, завтра продавсь Кремлю!»
«Таваріщ! Кажучи НАБУ не забувай додавати „Є!“
***
А тим часом зовсім поруч чути якийсь скрегіт...
- Що це, панове? Чуєте!?
- Га!? Так то ж розпіл...
