З цим «ефектом Шмигаля» у водопостачанні в Крим, ми пропустили іншу новину. В т.зв. «Конституції ДНР» окупаційна влада вирішили залишити лише одну «державну» мову. Російську. Українська виявилась непотрібна російській адміністрації.

І проблема не у тому, що української стане менше в офіційній сфері окупованного ОРДО. Її там і так не було. А в тому що його стане менше (або не буде зовсім) у школах. Тобто — виникатимуть проблеми у вивченні серед тих, хто планує звалити з «народної республіки». І стратегічно — це формування ще більшого гуманітарного розриву між обома частинами України.

Таке навіть в Криму, який офіційно окупувала РФ, Кремль собі не дозволив. Так українська мова залишається «державною».

Але це — комплекс проросійської частини Донбаса, яка сама себе вважає «руським міром другого сорту». Та для Кремля ви точно не руській мір. Ви для нього не ціль, а інструмент (для України, до речі, навпаки). А інструмент завжди можна викинути чи обміняти. Але точно не інтегрувати. І як би не намагались бути руськими, які б псевдозакони не приймали, для Кремля Донбас — гарматне м'ясо.

Ну і останнє. Відмова від україської мови в Донецьку відбувається у той час, як у Києві формується російськофрендлі Уряд, а в офіційних заявах на нас напав нонейм агресор. І ми серйозно обговорюмо можливість відновлення водопостачання в Крим.

До речі, сьогодні колаборанти в Криму заявили, що українська вода їм не потрібна. Бо ми можемо щось їм туди підсипати (коронавірус, мабуть). І взагалі, у них є своя програма водопостачання. Ага. Авіаносець Кузнєцов притягне їм айсберг з Арктики.

І знущання над українською мовою і заяви про те, що українська вода в Крим не потрібна самому Криму — це демонстрація ставлення Кремля до спроб нашої влади знайти компроміс. Бо того, хто вміє прогинатись, треба нагинати до кінця. Так, компроміс буде знайдений. Але йти на нього будемо лише ми.