Президент Зеленський скасував проведення військового параду на День незалежності, натомість пообіцяв, що всі військовослужбовці отримають премію на зекономлені кошти.
Чесно кажучи Володимир Зеленський буде не оригінальний. Він не перший президент, який скасував парад на День незалежності і заявив про те, щоб спрямувати не використані кошти на соціальний захист населення. Це було на 20 річницю незалежності і звали засновника скасування парадів Віктор Федорович Янукович. Не думаю, що у Зеленського було відверте бажання калькувати саме цього президента. Можливо, як і з скомпільованим виступом про «смерть російського імперського проєкту», хтось з оточення таки намагається його підставити.
Спочатку передмова. Є дві протилежні точки зору на більшість проблем. Якщо коротко то одні – це «партія холодильника», інші – «партія телевізора». Для перших всі гроші спрямовані на перейменування вулиць, заміну паспортів, нові звання в армії – це кошти на вітер. Для них головне, щоб було що поїсти і попити. Для іншої точки зору головне протилежне – символи (прапор, гімн, мова). Питання соціалки і зарплат другорядне. Так ось ці два полярних погляди можна накласти на будь-які дії і критикувати. І зрозуміло, що партія телевізора – за парад, партія холодильника – проти.
Але життя значно складніше, ніж дві крайності. Для того, щоб проголосити ідеї їх носіям треба бути ситими. А для того, щоб завтра було що їсти, людині потрібна ідея, напрямок руху.
Питання не в тому, щоб дати премію всім військовим. Хоча у мене є велике питання – чи її більше заслужили ті військові, які просиділи всю війну в тилу. Чи українці, яких війна виривала з цивільного життя та примушувала взяти зброю до рук некадрових воїнів.
Питання у тому, чи потрібен країні, яка перебуває у стані війни, парад? Відповідь очевидна. Бо головна мета параду – це демонстрація боєздатності. Внутрішня – продемонструвати, що українці перебувають у безпеці. Що в країні з кожним роком з’являються нові зразки озброєнь, і що нас – цивільних – є кому захищати. Зовнішня – продемонструвати народові країни агресора боєздатність його противника. І не важливо, наскільки реальна боєздатність нашої армії чи те, що іноземна розвідка «все знає». У символічному світі навіть одна самохідна гаубиця «Богдана» на параді в головах людей сприймається як сотні одиниць вздовж лінії оборони. І це ми демонструємо не Кремлю, ми демонструємо росіянам, які підтримують цей Кремль. І які громадською думкою будуть визначати чи варто їх країні воювати з українцями. Бо війни ведуться не лише на фронті. Війни ведуться за переконання людей. І з противником, який демонструє силу, ніхто не буде вести відкриту війну.
Навіть якщо ми йтимемо на мир і компроміси – за нами має бути міць, яка б дозволяла виступати не з позиції «слабкого» і не погоджуватись на мир як капітуляцію.
В часи Януковича можна було б ще вагатись чи потрібен парад. Але зараз ні. Саме тому, в цьому протистоянні я на боці «партії телевізора».
Щоб представникам шоу-бізнесу пояснити зрозуміліше як це виглядає – давайте на новий рік відмовимось від розважальних програм, а всі гроші, які будуть спрямовані на їх виготовлення – віддамо дітям.

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація