Перше. Економічні зв'язки — це один з механізмів інтеграції. І якщо блокаду буде знято, бізнес-сектор може зробити більше і для інших векторів інтеграції – гуманітарного, соціального. Бо продовження блокади ОРДЛО сьогодні – це закріплення умов для того, щоб економіка окупованих районів Донбасу (чи що там від неї лишилось) продовжувала ще більше інтегруватись в економіку Російської Федерації.
Друге. Я вже почув від одного відомого блогера, що зняття блокади, це – торгівля на крові. Та хіба економічні стосунки з Росією, обсяги яких зростали з 2016 року, – це не більше «торгівля на крові»? І чи не точнішим визначенням «торгівлі на крові» є воєнна контрабанда? Тобто наявність когорти людей, економічно зацікавлених у тому, щоб продовжувати війну. Не ідейно, а саме меркантильно.
Зняття блокади — це дієвий спосіб протидії контрабанді. Причому контрабанді як місцевій, так і на державному рівні. Тобто, нам уже ніхто не нав'яже «Роттердам+» і не буде розповідати про те, як складно і дорого купувати вугілля в Південно-Африканській Республіці. Ми спалюватимемо на наших ТЕЦ те ж саме вугілля, але дешевше. І ніхто не розпускатиме чутки про те, як фурам відомих в Україні фірм робили «зелений коридор» для проїзду в ОРДЛО.
Третє. Ніхто не заставляє нас інтегруватись в ДНР/ЛНР чи РФ, бо зняття блокади має передбачати митний контроль на лінії зіткнення. ОРДЛО не повинно стати ні джерелом надходження незаконних і небезпечних товарів, ні «д'юті-фрі» для російських товарів в Україні.
Четверте. Митні збори, якими обкладатимуть товари, що переміщуються туди можна використовувати спецфонди для житла учасників АТО, переселенців чи закупівлі новітнього озброєння.
П'яте. Зняття економічної блокади жодним чином не знімає з Росії відповідальності за те, що вона розпочала цю війну. Ми не відкликаємо позовів до міжнародних судів, і це не сприяє тому, що з неї будуть зняті санкції. Ми інтегруємо окуповані території назад в Україну. З мінусів — зняття блокади призведе до часткового зниження економічного навантаження на Росію щодо утримування цих територій. Звільнення цих територій, до речі, теж знизить фінансовий тиск на Росії. Але хіба збільшити навантаження на РФ – найголовніша ціль?
Шосте. Активізація економічних зв'язків однозначно знизить інтенсивність боїв на Донбасі. Більше того, штатна чисельність армій бойовиків однозначно досягне критично низького рівня, бо запрацюють підприємства і у людей «там» нарешті з'явиться вибір де, крім збройних угруповань, заробляти кошти.
Чи призведе це до зняття блокади з Криму? Якщо цей експеримент вдасться, і Донбас почне повертатись в Україну, то відповідні механізми можна застосовувати і щодо Криму.
І останнє. Для того, щоб виграти війну, нам, крім армії, треба лояльне населення в окупації, дезорієнтований ворог та бажання повернути людей і території. Скасування блокади не усуває можливості військового звільнення.
Тут більше питання у тому, чи потрібен нам взагалі Донбас. Тобто, і люди, які там проживають, і території. Якщо так – то це все треба якось інтегрувати в Україну. Якщо ні, то продовжуємо далі дезінтегруватись – у тому числі й через демонізацію українців, що проживають в окупації, з якими не треба торгувати.
