Сьогоднішні події біля Верховної Ради отримали широкий публічний резонанс. Але миттєвої реакції суспільства на розгром наметового містечка не буде.
Чому?
А тому, що Україна пройшла через Майдан. І заплатила велику ціну, аби далі робити щось поспіхом і необдумано. І кожен крок суспільства тепер буде виваженим. Але невідворотнім.
Не будемо розбирати причини, які штовхнули одну із політичних сил України на «зачистку», бо вони до банальності прості — це є спроба припинити законодавче формування антикорупційного суду. Перша силова спроба. І реалізація силового повороту повністю лягла на совість однієї політичної структури, яка контролює силову гілку влади — на «Народний Фронт».
Винесемо за дужки наслідки цих дій.
До сьогодні в силовій підтримці «Народний Фронт» був найпотужнішою партією України. Ця політична сила сконцентрувала у своїх руках практично всі силові структури, які здатні повністю змінити ситуацію в Україні. Але. Силове захоплення влади однозначно ставить політичну силу, яка відважиться на цей крок, поза законом. І наслідки будуть сумні. І не тільки політичні.
Одночасно, «Народний Фронт» повністю скомпроментував себе не стільки недолугою політикою в економіці, скільки повним провалом структурних реформ саме в МВС. Тут владні амбіції взяли гору над здоровим глуздом. І вже вчора було зрозуміло, що відхід «фроновиків» від силових структур буде для них повною катастрофою. Звідси і була надія на адекватне розуміння ситуації, яку «фронтовики» склали своїми ж руками. Але тут було і очікування, що хтось спробує спокусити силову структуру для вирішення своїх меркантильних проблем.
і спокусилися.
Проблему не вирішили, бо палаткове містечко не було єдиною надією на проведення глибоких реформ у суспільстві. А ось «Народний Фронт», як політичну силу, «закопали» довіку. Далі можна знову розповідати про «руку Кремля», про «розхитування човна»... Але...
І це вже нехай Яценюк з Турчиновим з'ясовують в Авакова, за яку саме суму було поховано партію.
Найбільше проблем з політичним майбутнім буде навіть не в «народних комбатів», а саме в «Цивільного корпуса», який через «Азов» і нацгвардію міцно прив'язаний до цих подій.
А хто саме підштовхнув «фронтовиків» у небуття, покаже найближче майбутнє.
