До цієї теми мене підштовхнули публікації, оприлюднені інтернет-порталом телеканалу «Прямий». Але не усі, а лише ті, де згадано особу чинного глави держави. І не самі тексти, а коментарі до них.

Для наочності наведу допис, заголовок якого починається словами «Зеленський відправив на Донбас начальника Генштабу…». Вже цього достатньо для саркастичного закиду. Бо кількома днями перед тим секретар РНБО Олексій Данілов заявив: «Слова „Донбас“ немає в жодному нормативному правовому документі нашої держави. Це дефініція, яка нам нав'язується Російською Федерацією»…

Але ні! Бо докоряти одному з провідних рупорів партії «ЄС» використанням термінології країни-окупанта – означає опускатися до рівня осіб, які спонукали мене до оприлюднення цього допису. Отже, про тих, що не добирають найдошкульніших (аж до брутальної лайки) слів на адресу Володимира Зеленського.

От і чимало коментарів до згаданої на початку замітки насичені агресією і лихослів'ям. Зрозуміти авторів можна. Аудиторію «Прямого» не гріх ототожнити з фан-клубом Петра Порошенка. Можна й пояснити їх поведінку. Ну, мало двох років, щоб пробачити тому, хто посмів перемогти їхнього кумира! Але зрозуміти і пояснити – ще не означає виправдати осіб, які неприязнь до шостого президента і любов до п'ятого, виявляють за допомогою злості та ненормативної лексики.

Все! Після цього ще дошкульніші коментарі будуть спрямовані на мою адресу. От тільки не треба записувати у ЗЕ!боти. Бо ніхто так не любить нашого Президента як я його не люблю. Не можу, наприклад, вибачити нинішній владі адміністративної реформи. В такий складний для країни період взяли й перекроїли її аж до повного хаосу! Далеко переплюнули попередників, які взялися змінювати армійські мундири і погони під час війни. Є ще чимало іншого, про що писатиму у гострому тоні. Але без слів «комік», «маріонетка Коломийського» і тим паче без російськомовного мату. Критикувати треба конструктивно та інтелігентно. О, клацнуло! Маємо ключове слово – інтелігент.

На мою думку саме це спричиняє агресію отої аж вельми активної категорії юзерів. То невже Карл Маркс таки мав рацію, розробляючи свою класову теорію? Бо перемога на президентських виборах несистемного політика й актора гумористичного жанру не здатна викликати до нього аж настільки патологічну ненависть. Отже, вона схована Марксовій бороді. Йдеться тут про банальний класовий антагонізм. І спрямований він проти того, хто однозначно належить до такої соціальної групи як інтелігенція. Сто з лишком років тому в більшовицькій Росії лунало «Тіліґент – значит к станкє!» На щастя зараз інші часи… Радикали обмежуються сповненими люті коментарями.

Аналізуючи тексти, не складно здогадатися хто їх автори. Не хочу нікого ображати, але все ж бракує цим людям освіченості та культури. Що очевидне і з лексики, і з нехтування нормами правопису, і з нечіткості формулювань. Не маю ані найменших сумнівів, що загальна чисельність цих людей не надто значна. Але вони дуже активні у проявах своєї агресивності. Тому складається враження, що їх багато. Що це ледь не усі прихильники політиків, які є жорсткими опонентами Володимира Зеленського.

…Щоб називатися джентльменом, кажуть англійці, потрібно мати три дипломи – свій, батька і діда. А тут державу вперше очолив син професора та онук полковника. Ну то й що? Панове, прошу вас, не комплексуйте! Усі ми колись, не важливо у якому поколінні до появи на світ, були далекими від освіченості та культурності. Бо ж і міста не завжди існували. Але не варто аж так виразно демонструвати свою, м'яко кажучи, інтелектуальну спрямованість. Хоча б тому, що до аж настільки агресивних атак на чинного Президента України, у переважній більшості, вдаються особи з числа симпатиків лише двох представлених у нинішньому парламенті партій. Це у нас. А у них таким займається московська пропаганда.