Оскільки мій блог започатковано з метою викривати застосування технологій маніпуляції свідомістю, мушу висловити свою вдячність чинному Президенту України. Хоча б заради об'єктивності. Адже його тролять незрівнянно більше, ніж усіх інших топ-осіб українського політикуму разом узятих. Тому й на привід для чергового посту тут натрапити найлегше.

Що впадає у вічі – Володимира Зеленського чомусь не критикують за очевидні хиби у його діяльності. Акцент роблять або на непідтверджених фактами звинуваченнях у потуранні інтересам Кремля (так звана «тема зради»), або на тому, що свідчить про брак знань і досвіду. За теорією пропаганди автори роблять усе правильно. Складні речі треба ретельно і довго пояснювати, чого пересічний читач не любить. А просте заходить легко. Особливо, якщо його попередньо «розжувати» до потрібної консистенції та ще й приправити легкою дозою неточності.

Візьмемо для прикладу публікацію «Зеленський і… культура?», оприлюднену не так давно одним регіональним виданням. Автора, за встановленим для себе принциповим правилом, не називаю. Справа не в іменах, а у застосовуваній методиці. Вже у самому заголовку використано саркастичний прийом. Три крапки і знак оклику повинні дати зрозуміти, що згадана персона і культура є поняттями несумісними. Далі фабула розповіді поєднується з величчю постаті Тараса Шевченка. Це теж можна розцінити як прийом. Бо навіть найменший натяк на неповагу до авторитету Кобзаря логічно сприймається у нас як діяння негідне.

Втім, сказане у попередньому абзаці можна віднеси до тверджень, що мають оціночний характер. А от щоб висновок став неспростовним, його треба перевести у математичну галузь. Як тепер модно висловлюватися – оцифрити. Чим зараз і займемося.

Отож, в аналізований публікації вміщено таку цитату з виступу чинного Президента України: «Символічно, що ми говоримо про дезінформацію саме 9 березня, у 208-й день народження Тараса Григоровича Шевченка». А тепер я процитую автора, який заперечує сказане Володимиром Зеленським – «сьогодні не 208, а 207 років з дня народження Кобзаря».

У теорії маніпуляції свідомістю цей прийом називають скасуванням правди правдою. Бо якщо один беззаперечний факт спростовують іншим беззаперечним фактом, то перший автоматично сприймається не надто уважними читачами як неправдивий. Для тих, хто не помітив тут жодного прийому, спрощую схему.

Отже, 9 березня 2021 року це – «208-й день народження Тараса Григоровича Шевченка» і у той сам день минає «207 років з дня народження Кобзаря». Обидва твердження відповідають дійсності. Адже дата, коли людина прийшла у наш світ, є її першим днем народження. Життя щойно почалося, вік ще майже нульовий, а день народження вже є! А рік дитині відзначатимуть у її другий день народження. Відповідно, 50-літній ювілей відсвяткують у 51-й. Тобто днів народження завжди буде на один більше, ніж років. І так до 208-го. Можна й ще далі. Нічого не вдієш – арифметика!

Тим часом неуважні читачі допису «Зеленський і… культура?» залишаються у твердому переконанні, що наш гарант не знає, в якому році народився Тарас Шевченко. Ганьба!