Не до вподоби мені тенденція виправдати 1 травня, що мовляв, тільки радянська пропаганда перетворила «свято» робітників на щось погане, а так, це щось хороше.
Так от, не є це нічим хорошим, це до мзку кісток соціалістична витребенька. Чому?
Вдумайтесь. Робітники вимагали від влади встановити 8 годинний робочий день.
Робітники, вимагали від влади втрутитися в справи бізнесу, щоб задовольнити робітників, заражених чумою соціалізму.
Але ані тоді, ані зараз, це не є чимось хорошим. Тривалість робочого дня скорочувалась завдяки новим і новим методам зменшення собівартості виробництва, збільшення його швидкості. Дуже швидко відпала потреба працювати від світанку до заходу сонця, як це робили селяни і робітники допромислових часів, додана вартість праці яких за день заледве давала їм достатньо для нормального життя та харчування.
Фабрики ж та заводи дозволили мільйонам працювати менше, а заробляти ще більше, не кажучи вже про те, що створилася купівельна спроможність, бо виробляти стали багато чого і за дешево.
Виробники та роботодавці (дня яких ніхто не святкує), встановлювали робочий день в залежності від ринку — вартості робочої сили, електрики, потужностей виробництва, доступних у той момент. І якість життя робітників впродовж 19 століття постійно зростала, тут вже навіть Маркс це відзначав. Робітники, які хотіли 8-годинного робочого дня — від влади, хотіли уникнути законів ринку, хотіли попаразитуіати на виробникові, адже він «буржуй», гроші ростуть на деревах, тому можна вільно просити працювати менше та заробляти більше, можна ж просто зірвати більше грошей з дерева.
Навіть зараз, встановлення 8-годинного обмеження, на прикладі американського ринку, сповільнює розвиток.
Доброму працівникові, іноді треба працювати значно довше 8 годин щоб чогось досягнути, показати свою працьовитість начальству, або набути більше досвіду, щоб перейти на кращу роботу. А роботодавець через законодавчі обмеження не може собі цього дозволити — платити за понаднормові, або взагалі не мають права довше на роботі тримати. І мільйони людей мають менше можливостей зростати, просто через те, що комусь хочеться працювати менше
І просто для ілюстрації. Конвеєрну стрічку, яка зробила можливим конвеєрне виробництво, зменшення собівартості і часу, необхідного для виробництва, винайшов не робітник, який хотів менше працювати, не Уряд, який хотів збільшити добробут робітників, а Виробник.
