site.ua
топ-автор

У серпні 2013 року мені конче було потрібно дістатися з Сімферополя до Києва. За збігом обставин я потрапив в аеропорт столиці півострова і з цікавості запитав квитки на літак. Вартість мене вразила: щось більше 2500 гривень (по курсу 8). Тому довелося добиратися кількома поїздами та електричками.

Цю історію я згадую кожного разу, коли нині купую квитки в Європу по 15-20 євро і користуюся безвізом. Цю історію я згадую, коли нині залюбки милуюся цінами на внутрішні авіарейси, які суттєво знизилися. Цю історію я згадую, коли мені кажуть, що за 5-ть років у сфері транспорту та інфраструктури в країні ніц не покращилося.

Люди категорично відмовляються помічати прихід Uber, кепкують з Uber Shuttle (хоча він їздить забитий), ігнорують появу Райанейр та повні поїзди Інтерсіті, що мчать прямісінько в Європейські міста.

Я завжди це списую на брак інформації.

Така само ситуація з Укрпоштою - поки не наведеш об'єктивні цифри (докладно про діяльність національного поштового оператора я писав тут) - люди продовжують згадувати втрачену посилку та лист, що йшов 4 місяці, поштарку, що облаяла і таке всяке.

З цієї причини мені було дуже цікаво відвідати Міністерство інфраструктури і послухати про зміни, що сталися останніми роками.

То що ж там?

1. Авіаперевезення.

З 2016 року послугами авіакомпаній скористалися понад 60 мільйонів пасажирів. Причому, у 2016 році - 13 мільйонів, у 2018 - 20 млн, а лише за 6 місяців 2019-го - майже 11 мільйонів.

Зубожіння? Саме воно.

Частка лоукостів у міжнародному сполученні сягнула 30% (у 2016 році було менше 12%), вартість квитків подекуди впала вдесятеро порівняно з 2013 роком і починається від 5 євро (особисто я літав за 15, що 5 років тому було важко уявити). Райанейр вже перевіз півмільйона пасажирів та відкрив рейси з Одеси та Харкова. На ринок зайшло 14 нових авіакомпаній.

З'явився СкайАп. Так-так, той самий, якому літати заборонив Баришівський суд на підставі позову громадянки, що жодного разу нікуди ніколи не літала. Восени СайАп запустить 4 внутрішні авіарейси.

Українські аеропорти в рази нарощують пасажиропотоки (наприклад, у Львові - в 3,5 рази). Відновлено роботу 10 аеропортів, будуються нові злітно-посадкові смуги.

Зросли й вантажоперевезення літаками на 47% - понад 300 тисяч тонн перевезено літаками.

Головне - вперше в історії неєвропейська країна отримала сертифікат EASA. Тобто Євросоюз вбачає наше небо, наші аеропорти, нашу інфраструктуру - безпечними.

2. Морські та річкові перевезення.

400 млн. тонн вантажів перевалено за 3 роки в морських портах. Це в умовах російської агресії. А все завдяки тому, що 3,5 млрд. гривень було інвестовано в портову інфраструктуру, проводиться днопоглиблення (на 16 млн метрів кубічних ґрунту), Україна успішно пройшла аудит Міжнародної морської організації. На понад вдвічі зросли обсяги перевезень за 3 роки внутрішніми водними шляхами (6,4 млн тонн у 2016 році, 2018 - 9,9 млн тонн, 6 місяців 2019 - 4,2 млн. тонн).

Чому раніше перевізники ігнорували водні шляхи? З кількох причин: тариф на перевезення залізницею був наднизьким, а нині почав зростати; порушення норм по вазі вантажівок ніяк не контролювалось і перевізники в середньому при дозволених 40 тоннах випускали автівки вагою в понад 100 тонн, а тепер поступово вводиться ваговий контроль; не проводилося днопоглиблення; були проблеми зі шлюзами тощо.

3. Укрзалізниця.

Тут претензій у людей так само багато, як до Укрпошти. Слід наголосити, що Уряд фактично вивів УЗ з-під Міністерства інфраструктури. Було судове рішення про те, що тре покласти все на місце, однак воно досі не виконане.

Тим не менш, 30 американських локомотивів General Electric TE33AC вже працюють в Україні. Це перше надходження тепловозів за останні 10 років. Запущено 21 маршрут поїздів до ЄС. Лише в одному Інтерсіті Київ - Пшемисль перевезено вже 1000 000 пасажирів.

Зубожіння? Саме воно.

Дизель на Бориспіль (нагадаю, що його запускав сам Прем'єр-міністр Гройсман, замість того, щоб бути присутнім на надважливому засіданні Національної ради з питань розвитку науки і технологій) вже перевіз 500 тисяч пасажирів.

Зубожіння? Ну, Ви зрозуміли.

А Бескидський тунель - пропустив крізь себе вже понад 12 тисяч вантажних поїздів. Ну, і "по мєлочі" придбали понад 7000 нових вантажних вагонів та 70 пасажирських.

Ще один факт - люди з інвалідністю отримали змогу замовляти квитки онлайн. Маленька перемога? Так. Але раніше цього не було. Всі просто розводили руками.

4. Укрпошта. Так, вона теж відноситься до Мінінфраструктури. Немає сенсу повторюватись. Деталі - тут.

5. Електротранспорт.

При тому, що це повністю справа власників електромобілів та власників станцій зарядки, проте завдяки звільненню від ПДВ та акцизного збору з 1 січня 2018 року, ці автівки здешевшали на 17%. Загалом в країні вже понад 10 тисяч електрокарів і понад 2000 зарядних станцій. Крапля в морі, але ріст просто шалений: 2013 рік - 36 електроавт, 2014 - 66, 2015 - 312, 2016 - 1338, 2017 - 3917, 2018 - 10116!!! Важко уявити, яка цифра буде у 2019-му). Нині в Раді перебувають два законопроекти - 8159 та 8160, що мають стимулювати виробництво електрокарів в Україні. Побачимо, чи проголосує їх новий склад Парламенту.

6. Автошляхи.

За словами Міністра, у 2019 році дорожній фонд складає 50 млрд. гривень. При цьому з паливного акцизу у фонд йде 75%. Наступного року всі 100% акцизу йтимуть на будівництво шляхів. До цього ці гроші просто йшли на невідомо які статті бюджету.

Отже, з 2016 року відремонтовано 6850 км автошляхів. У 2016-му - 950 км. У 2018-му - 3800 км. Такого і близько не було навіть при підготовці до Євро 2012.

Дороги будуються нині вдвічі дешевше, ніж 15 років тому.

Цікавий факт: у 2016 році у дорожньому фонді було 10 млрд.грн, але в країні практично не було компаній, готових будувати дороги (принаймні якісно). Нині ж, коли дорожній фонд існує стабільно і постійно зростає, компанії мають перспективу, купують нову техніку і обладнання, вчать людей і тягло розвивають свою діяльність. Раніше, при нестійкому фінансуванні, купувати дороговартісну техніку чи навіть орендувати її - не було сенсу.

За оцінками Міністра, аби зробити всі дороги в країні - потрібно 1 трлн. гривень і 10 років часу. Але проблема в тому, що окрім коштів у нас фізично немає такої кількості хороших підрядників, що здатні те зробити. Щодо будівництва автобанів - в Німеччині автобан вартує від 7 до 12 мільйонів євро за 1 км, в Україні ж на це знадобиться від 2,5 мільйонів за кілометр.

(Автобан - то не тільки якісні розв'язки для авто, переходи для пішоходів, але й переходи для диких тварин).

Про бетонні дороги: кільцева навколо Житомира, Кропивницький-Миколаїв та частина Дніпро-Київ в Полтавській області - будуть бетонними.

По ваговому контролю: він стає автоматичним, тобто вага фур оцінюватиметься на ходу датчиками, вмонтованими в дорогу. Цього року буде встановлено 10 таких "постів" навколо Києва, а потім по всій країні - 500. Системи будуть автоматизованими, з камерами. Є ідея передати функції контролю за порушниками вагового режиму нацполіції.

7. Гіперлуп.

Так-так, той самий гіперлуп. Я про цю історію почув 2 роки тому і взагалі ніяк і ніде не коментував, бо не міг зрозуміти, що це таке (в сенсі - в українських реаліях) і до чого тут наші науковці. Насправді, на даний момент це лише концепт побудови системи вантажоперевезень між Балтійським і Чорним морем. Залучено 12 компаній, на даний момент проведено науково-технологічне дослідження щодо впровадження технології в Україні. В разі реалізації проекту "в металі" планується залучати донорські, а не бюджетні кошти.

Тобто - спостерігаємо далі і не хайпуємо.


До чого я це все пишу?

Давайте подумаємо, чому нас переконують у тому, що зубожіння котиться країною, зокрема в транспортній інфраструктурі? Бо раніше власники компаній, що займаються вантажоперевезеннями, спокійно перевищували ліміти вдвічі-втричі, розбивали дороги, збудовані за бюджетні кошти, а прибуток клали собі в кишеню. Тепер, із введенням контролю - їхні прибутки впадуть. Раніше на ринку авіаперевезень фактично був один монополіст, який встановлював ціни на квитки згідно з довідником Стеля. Зараз - його монополію фактично зруйновано. Те саме із запуском поїздів в Європу, боротьбою з корупцією на Укрпошті, в морських портах тощо.

Дуже.багато.впливових.людей.почувають.себе.погано.

І подекуди ці люди володіють потужними медійними ресурсами, аби переконати нас, що реформ немає, а ті, що є - не такі.

Тому аналізуйте самі. Порівнюйте. Не вірте навіть мені, але так само не довіряйте телевізору.

Країна реально змінилася на краще.

Не знаю, що буде далі, але переможемо.


P.S. Я вдячний Володимиру Омеляну за відкритість і цікаву розмову.

Фото для титулки нахабно поцупив у Юрія Голіка, як у власника, мабуть, найбільшої кількості фотографій автошляхів, що ремонтуються.

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація