site.ua
топ-автор
  • 9 місяців тому
  • Наука
  • 3 152
  • 249
  • 7
  • 6

Те, що українським науковцям бракне коштів - всім відомо.

Але інколи справа не стільки навіть у грошах, скільки у неможливості використати їх ефективно.

Учора на засіданні Національної ради з питань розвитку науки і технологій на цьому акцентувалася увага: бюрократичних перепон при закупівлі обладнання та реактивів стільки, що простіше виїхати закордон.

Ситуація набула такої драми, що навіть Міністр фінансів вирішив розповісти, що його син також має проблеми із забезпеченням своїх досліджень матеріалами та реактивами в Україні.

Ми - в нерівних умовах зі своїми західними колегами. У них - відкритий ринок і мінімум перешкод.

Особисто я відчув різницю, коли закуповував реактиви, працюючи у Франції, а потім повернувся в Україну і спробував це робити тут.

Незважаючи на вік людини, яка вигадала і запровадила всі ці процедури, мені хочеться дуже міцно її обійняти. За шию.

Однак, я не люблю жалітися, тому обожнюю, коли хтось пише детальні коментарі на цікаві мені теми.

Прошу не ставитися до подальшого тексту дуже прискіпливо, бо це не спеціальний пост, а висмикнутий з треду пересічний коментар класної вченої Оксани Півень (так-так, та сама, якій ми всім фейсбуком збирали гроші на доставку подарованих німецькими вченими ГМО-мишей, бо за українським законодавством вона не мала права використати власні (!) грантові кошти на послуги із транспортування) про проблеми із закупівлями матеріалів та реактивів у іноземних продавців.

Подаю його практично без виправлень, розбив тільки на абзаци і виправив кілька друкарських помилок (оригінал можна знайти тут):


" ось і іще користуючись нагодою "поплачусь":

антитіла - без їхнього використання важко уявити сучасну біологію, це і вестерн блот, і імуногістохімія, і імунопреципітації і все-все те, що є актуальними та нормальними методами досліджень - ціна за кордоном на 1 антитіло від 250 до 350 доларів у середньому.

Для хорошої та якісної роботи їх приблизно може бути потрібно 10 - 14 залежно від задач. Уже виходить недешево, враховуючи об'єми нашого фінансування (у мене один грант 49 тисяч, інший 70 - це від НАНУ - рахуйте, що я можу купити). [моя прим. - мова йде про гривні].

а тепер давайте подивимось скільки ми маємо заплатити з те саме антитіло купуючи його в Україні - ми платимо + ПДВ+ розмитнення + логістика і в середньому кожне антитіло коштує в 1,7 або у 2 рази дорожче ніж на офіційному сайті продавця -виробника.

виходить комічна ситуація - ми й так не самі багаті у світі науковці, але маємо платити подвійну ціну за той же реагент, що й німці або поляки. В результаті ми просто не в змозі купити необхідну кількість потрібних антитіл і рівень виконання наших досліджень суттєво страждає.

яке тут рішення - скасувати ПДВ на товари , матеріали та обладнання, які мають суто наукове і некомерційне застосування.

спростити процедуру і вартість (офіційну чи не офіційну ) розмитнення.

та ж сама ситуація з хімією, для біології чи біохімії - немає значення, на кожній позиції ми перплачуємо скажені гроші і собівартість наших досліджень - вона дешевша ніж у Європі та США лише за рахунок фактично безкоштовної роботи самих науковців.

реагенти - обладнання - усе це дорожче ніж там.

свіжий приклад по обладнанню - прилад для вентиляції легень щурам - ну щоб їм операції на серці робити - ціна виробника у країнах, де ЦІ ФІРМИ нормально працюють - 2,5 тисячі доларів - якщо я хочу його купити в Україну і в Україні - мушу заплатити 5000 доларів

Очікуючи розумну пораду - так купуйте напряму у виробника - відповідаю - усі виробники ввічливо відправляють вас до локального менеджера - фірму, у якої є угода, яка завозить і розмитнює і перепродає продукцію фірми А, Б, С і т.д.

Деякі взагалі не продають в Україну - немає їхніх представництв тут або партнерів дистриб'юторів.

проблема номер 2 - навіть якщо я якимось чудом умовлю фірму продати мені щось напряму і безпосередньо - то тут інша проблема - а як мені та фірма підготує усі необхідні документи для проплати у казначейство договір/видаткову накладну і специфікацію на товар і укр мовою - у мене їхні папери ніхто не візьме на проплату.

а ви ж ще рахуйте і ціну, а порядок їх я вам привела.

а у нас люба позиція, яку я купую за бюджетні кошти не має перевищувати 5 тис грн, якщо ж вона дорожча , я маю окремо писати лист на казначейство з проханням дозволити придбати мені такий цінний реагент для проведення таких то й таких робіт.

маразм? так, маразм!

це ще не рахуючи того, що на обладнання у нас взагалі стаття закрита, навіть якщо у мене є грант, я не можу навіть і планувати обладнання - мені просто не дають таку статтю витрат. окрема біда з компаніями які не мають представництв в Україні і деякі свої позиції вони продають безпосередньо лише кінцевому виробнику - тут взагалі варіантів 0.

серед таких - низка специфічних продуктів для роботи з стовбуровими клітинами та індукованими плюрипотентними стовбуровими клітинами. Неможливість придбати такі реагенти навіть за великі гроші (а ціни там порядку 2 - 3 тисячі доларів за кіт/реагент) фактично закриває напрямки цих досліджень , я маю на увазі нормальні якісні роботи, які могли би конкурувати з світовими".

Підніміть, будь ласка, щелепу з підлоги.

Вишенька на торт: науковці за бюрократичним порядком мають відразу списати будь-який реагент. Тобто, якщо Оксана купує 1 кг певної хімії, яку можна використовувати 5-6 років, то за порядком матвідповідальний відділ і бухгалтерія мають списати його протягом місяця після проплати.

Бюрократичному ідіотизму абсолютно начхати на темпи виконання та логіку досліджень. Якщо ти не списав, Інститут оштрафують. Якщо списав, але у тебе при черговій перевірці віднайдуть його залишки - ти його крав чи неефективно використовував. Корупція.

За логікою тупоголових бюрократів 31 грудня має бути обнулено всі бюджети та використано всі реактиви. В їхній хворій уяві з 1 січня все у Всесвіті починається спочатку.

Я, звісно, не спеціаліст у збоченнях, але мені здається, що такими маразмами вони банально спрощують собі життя.

Доколє, я питаю?

Тому, я просто впевнений, що так продовжуватися не може.

Сподіваюся, що найближчим часом зусиллями усіх дотичних структур, починаючи від Нацради і закінчуючи Урядом, митниця стане більш наукоорієнтованою.

Переможемо.

P.S. На ілюстрації - карта пекла від Ботічеллі. Звідси.

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація