Що можна робити, коли ворог на порозі? Звісно ж верещати і все таке. А треба робити одне — гуртувати людей, перевіряти їх готовність та проводити психологічну «накачку». Але для цього треба БУТИ, а не ЗДАВАТИСЬ.
Реагуючи на загострення суспільно-політичної ситуації, накопичення російських військ на кордонах України та слабкість центральної влади, Рух Ветеранів України цими вихідними провів тестову відмобілізацію активу регіональних організацій!
Участь у зборах взяло більше двох тисяч учасників бойових дій з 15 областей. Своїми силами, майже без залучення державних ресурсів, ветерани поставили в умовний стрій декілька батальйонів резервістів оперативного резерву першої черги по всій країні.
13 квітня 2014 року офіційно почалось, так зване «АТО», а насправді — російсько-українська війна. Тоді ми не були готові до того, що нас чекало.
Сьогодні ми готові. У нас є потужна, відроджена з попелу армія. У нас є молоді, мотивовані командири. І у нас є оперативний резерв, який не забуває своє головне призначення — боротьба з окупантом!
Побратими та посестри на фронті! Нехай ця клята соціалка з її маршрутками, битвами при кадастрах та постійним скигленням не забиває вам розуміння — ті, хто нерозривно відчуває свій зв'язок з армією, готовий прийти вам на допомогу! Земля палатиме під ногами у росіян, і за кожен її метр вони сплачуватимуть страшну ціну!
А наш прапор ніколи не паде долу — адже його несуть мільйони. Українського солдата можна вбити, покалічити, взяти в полон — але неможливо перемогти.
Вітаю з народженням Корпусу Українського Резерву!
Слава Україні!
