Останні кілька років, особливо після початку війни, серед патріотичного руху почали активно популяризувати тему так званих територіальних громад. Забігаючи наперед, одразу попереджу, що до децентралізації це не має жодного відношення. Децентралізація з її визначенням територіальних громад має іншу мету, сенс та принцип впровадження.

Я думаю, що будь-якому активісту в будь-якому українському місті знайомі такі особи, які постійно відвідують виконкоми, вимагають документи реєстрації, а після їх отримання закликають визнавати органи місцевого самоврядування нелегітимними. Однак, окрім того, що ці «активісти»значною мірою нівелюють саме значення терміну «територіальні громади» в класичному розумінні, вони займаються й іншою, антидержавною діяльністю. І зараз спробую на пальцях пояснити чому я так вважаю.

Якщо в двох словах, основне завдання так званих активістів «тергромад» полягає у дискредитації місцевих органів влади та невілювання самого факту їхнього існування. Окрім того вони мають свою програму та послідовно ведуть пропаганду. наприклад:

  1. Виступають проти сучасних біометричних паспортів. Маєш пластиковий/біометричний паспорт — ти не громадянин України, і лише паперовий паспорт книжечкою є паспортом громадянина України.5a5f198d086f0.png5a5f1a2ca1eba.png
  2. Займаються пропагандою внутрішнього паспорту замість біометричного. Внутрішній паспорт, той, що поки вважається офіційним документом і є в кожного Українця, насправді є ознакою окупації нашої країни. Такі внутрішні паспорти як основний документ мають лише Україна, Росія, Північна Корея. Тобто країни з тоталітарним минулим та майбутнім. Всі, хто пропагує внутрішні паспорти та відмову від міжнародних біометричних, автоматично виступають за ізоляцію громадян в світі, так як внутрішній паспорт є внутрішнім, і ніде не визнається. А в ізоляції України від цивілізованого світу хто в першу чергу зацікавлений?
  3. Відмова від ІПН. Заявляють, що ІПН — ознака фізичної особи та мігранта в своїй країні. Маєш код — ти не громадян України. Бо ІПН, за їхньою інформацією, не прописаний в Конституції України. Однак дати відповідь чому люди з ІПН мають право голосувати на виборах, де голосують лише громадяни України, вони не можуть. І коли в результаті дискусій доходимо до тези, що люди, які мають ІПН, голосують на виборах, теж є громадянами, то, зазвичай, вони переходять на персональні образи та крики. Що є символічно.
  4. Стверджують, що місцева влада не є легітимною так як вона зареєстрована як приватне підприємство і має директора.
  5. Ходять по виконкомам / судам / лікарням тощо і просять надати їм свідоцтво реєстрації, після отримання якого вони заявляють про нелегальний статус того закладу. Ось один з прикладів: петиція про ліквідацію міської ради. Сподіваюсь, суть та наміри зрозумілі. Але що робити після ліквідації міської ради, конкретних відповідей не було.
  6. Відмова сплачувати податки та ЄСВ. На їхню думку ЄСВ тепер не сплачує кошти в пенсійний фонд, а надходження перераховується на приватні рахунки та виводяться за кордон. Один з чисельних прикладів:
    5a5f1babed29c.png5a5f1acb31083.png
    Тільки звідки в пенсійному фонді з'являються гроші вони пояснити не можуть. А насправді все сплачується:5a5f1772501c9.jpg
  7. Будь-які аргументації ці люди просто не сприймають, натомість сують в коментарі одну і ту саму виписку з держреєстру якогось органу влади і заявляють про його нелегітимність.

Перелік значно більший та ширший. Може з годом і доповню, але на тепер і цього достатньо.

А хто насправді стоїть за цим рухом в Україні? Хто його кінцевий бенефіціар і як це допоможе зруйнувати Україну? Насправді таким чином через таких активістів як Римма Білоцерковська впроваджується план Медведчука по федералізації України руками часом недалеких, ідейних, а інколи і цілком ціленаправлених патріотів.

Головна мета такої ідеології та перший етап її впровадження — поширення інформації про незаконність місцевих органів влади, бо вони начебто, як я писав раніше, зареєстровані на приватну особу. Це є перший етап боротьби — інформаційно-пропагандистський.

Другий етап — це повалення влади на місцевих рівнях (як приклад вищенаведена петиція), приходу до правління тергромадами спеціально навчених людей, так званих «народних мерів» (те, що такі люди вже готові та чекають свого часу, то є правда). На початку 2014 року таке вже напряму відбувалось на сході України, тільки руками сепаратистів та російської агентури, бо там була така можливість. На інших територіях України націоналісти зупинили цей процес, тому зараз він відбувається руками «патріотів».

Третій етап — відмова підкорятися центральній владі, бо вона, як виявилось, теж була неправильно зареєстрована в 1991 році і, відповідно, не має юридичної сили як незалежна країна. Не може тепер легальна територіальна громада, котра нібито правильно зареєстрована, виконувати вказівки «нелегального» вищого керівництва.

Четвертий етап — розділ України на незалежні автономної або суб-республіки по територіальним громадам без централізованого впливу на них (для України, звісно ж).

І останній крок — заборона дії основних законів України на території новостворених територіальних громад так як ті закони були прийняті не правильно зареєстрованими, а, отже, нелегітимними органами влади.

І все, Україна знищена руками «патріотів», хочуть вони цього чи ні.

Але таке відбувається не тільки в Україні. ось свіжий приклад з Австрії. Моніку Унгер, яка очолювала місцеву підпільну організацію «Конфедерація Австрія», приговорили до 14 років в'язниці. Ця організація проголосила нелегітимною діючу австрійську державу і її закони, а сама Моніка Унгер навіть нібито зверталася за допомогою до Путіна. Організація фактично намагалася підмінити собою офіційні структури Австрії. Видавала власні документи, автомобільні номери, а громадян Австрії оголошувала «суверенними людьми», які не зобов'язані підкорятися державі. Фактично те саме, що і в Україні, але австрійці такий цирк терпіти не стали і відправили «конфедератів» за грати. Хороший приклад того, як держава піклується про збереження, захищає безпеку і спокій своїх громадян.

У кого є сумніви, можуть почитати коментарі допису у Фейсбук та зрозуміти всю суть та риторику цих горе-патріотів.

Окрім того, наполегливо рекомендую статтю Любові Величко, в якій описані приклади діяльності медведчуківських територіальних громад та звернути увагу на текст вбитої Катерини Гандзюк, в якому теж достатньо прикладів з життя.

Ну і на сам кінець, рекомендую підписатись на мій канал в Телеграм, в якому висвітлюю подібні проблеми.