Був у мене колись кімнатний термометр з дефектом. Градусна шкала була нанесена на пластикову основу, а от скляна колба із зафарбованим спиртом не була в ній жорстко зафіксована і могла вільно переміщатися уздовж шкали. Ця наявність однієї ступені вільності наділяла мій термометр несподіваними властивостями — він міг керувати температурою в кімнаті.

- Любий, щось у нас в хаті холодно, я добавлю опалення.

Вжииик..

- Та ні, люба, поглянь на грудусник — у хаті 25..

- О, і точно.

А ефект плацебо ще ніхто не відміняв. Так один невідомий китаєць, зекономивши свій дешевий клей, допомогав одному невідомому українцеві економити його далеко не дешевий газ.

Людям не обов'язково знати, як працює та чи інша система. Особливо, якщо ця система вже налаштована іншими людьми і працює. Ми не цікавимося, що відбувається всередині газового котла і як він працює. Головне результат. Я ось тут натискаю, і стає тепліше. Спроби ж розібратися призводять нас в нетрі екзотермічних реакцій, де тепло виділене газом у процесі горіння, передається не відразу беспосередньо нам, а ще якомусь теплоносію. Тут все єство українця починає волати — за газ заплатив особисто я, так нафіга мені ці посередники? Що ще за енергоносій? І тут треба сказати, що раціональне зерно у таких протестах таки є, навіть якщо ви не знайомі з поняттям ККД, весь життєвий досвід, отриманий за роки проживання в нашій країні прямо таки кричить, що будь який посередник є зло, змова, відкати та інші принади бізнес-процесів по українськи. Отже, ми, як літературний доктор Ватсон, обминаючи всі явні докази і факти втрапляємо прямо в ціль — чим більше посередників, тим менший ККД. Те, що енергоносій, дозволяє розподіляти, тепло виділене в процесі горіння, по опалюваному приміщенню набагато ефективніше, ніж банальна ентропія, вже нікого не обходить. Посередника геть! І треба сказати, що в вік розвиненого соціалізму та дешевих енергоносіїв такі системи навіть були побудовані. Не повірите, газова труба заводилась беспосередньо в грубу, до неї підносився сірник і фух! Аж гуде. На лічильник, правда, в такому випадку краще не дивитися — нам ще літальних випадків не вистачало.

Так буває, коли систему беруться змінювати не фахівці в рамках свого обивательського світогляду. Оця деталька тут зайва, отже викидаємо. А оця в стразах і тут добре виглядає, хоч і не стикується — підгонимо за допомогою кувалди й такої-то матері.

А в масштабах країни все ще складніше. І, да пробачить мене багатостраждальний Боромір, не можна просто так взяти і знизити тарифи. Воно так не працює. Працює у тебе, коли ти не розумієш принципів ринкового ціноутворення, а взагалі ні. Це як перемістити в китайському термометрі колбу вверх і обдурити самих себе — неустойку все одно хтось відшкодує, але менш явними, ніж сума в платіжках, способами.

Хоча, як споживач споживача, я добре всіх, хто виходив перекривати траси за зниження тарифів, розумію. Ну от що в діючих цінах на блакитне паливо такого ринкового? Як вони утворилися і чому змінились одночасно у всіх постачальників, хоч і на різну суму? Те саме й з цінами на транспортування газу. Хай мені пояснять. Питання без відповідей. А без пояснень це більше схоже не на вільний ринок, а на картельну змову монополістів. Але все одно ні. Просте рішення ввімкнути ручне керування цінами за для збереження рейтингів, ще вилізе боком і нинішній владі і Україні вцілому.

Вихід же, як на мене, в іншому. Ринок тре робити дійсно ринковим. Бо, нинішній алгоритм зміни постачальника, то є справжній квест, пройти котрий до кінця до снаги далеко не всім..

Ви ж ще не забули, що в нас окрім ринку газу, ще й діджіталізація і країна у смартфоні і все можна робити онлайн? Таки да, можна. Ви онлайн заповнюєте заявку на сайті постачальника, до якого ви вирішили приєднатись, надсилаєте скани всіх необхідних документів.

Потім ваше питання вирішується протягом 3 тижнів. Потім через 6 тижнів старий постачальник виставляє вам остаточний рахунок — на оплату ви маєте 10 днів. Але й це ще не все — після розрахунку новий постачальник має вам повідомити з якої дати він почне поставляти вам природний газ — ще 20 днів. Порахували? Без порушеня встановлених термінів переоформлення може затягтися до 84 діб, при чому, щось мені підказує, що скоротитись цей термін може лише за рахунок виділених клієнту 10 діб на остаточний розрахунок. Отож триватимуть ваші поневіряння два місяці плюс-мінус і нема ніякої гарантії, що на момент їх завершення постачальники не опублікують нові тарифи, де ціна у постачальника, якого ви залишили буде нижчою від нового.

Ну, або ж плани щодо зміни тарифів постачальники теж мають затверджувати не сьогодні на завтра, як було зроблено 28 грудня, а також за 2-3 місяці щонайменше.

Іншого не дано. Точніше дано, навіть уже реалізовано, але цей варіант нагадав мені мій старий дефективний градусник, де б то він є, треба знов відшукати й користуватися. В ручному режимі..