Останні дні бачу неймовірну кількість реклами, яка розповідає про «успіх» судової реформи.
Ось такі 10 фактів про судову реформу
Це все на фоні указу президента про призначення на посади суддів Верховного Суду. 15 яких є мають висновки ГРД, й у сумі маємо 22,6% суддів ВС недоброчесні, тобто маже 1/4.
Дехто вважає її контраверсійною.
Спробую й сам навісити свій особистий ярлик.
Пройдуся по фактах (див. посилання), які нам рекламують як істину.
Факт 1.5.10.
- Україна отримана неефективну систему правосуддя у спадок від СРСР те перших десятиріч.
- Створено новий Верховний Суд, інші суди в процесі перезавантаження.
- За п'ять років реформи довіра до судової влади зросла в 4 рази.
Дійсно частина проблема судової системи були спричинені нашим історичним спадком. Дійсно пік недовіри на рівні 5%, вся кричущу несправедливість, «професійність» та залежність судової системи були проілюстровані за час президентства Януковича.
А що зараз?
Якось склалося, що 22,6% суддів ВС недоброчесні, а в порядку кваліфу лише 6% суддів визнані такими, що не відповідають займаній посаді. За наслідками оцінювання реально звільнені Вищою радою правосуддя лише 15 суддів.
Тільки 16% від загальної кількості суддів Майдану з часу набрання чинності законом «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» було звільнено за порушення. Також законом змінений порядок призначення голів судів/заступників, але як наслідок 80% залишилися ті самі люди.
Інші дослідження, наприклад Центру Разумкова говорять, що рівень довіри у 2019 році, коливається на рівні 9,6% тих хто частково довіряють і 1,8% тих, що повністю.
І після цього у мене питання.
Чи дійсно це успіх яким варто пишатися та рекламувати?
Факт 2 Реформи системи правосуддя відбувається згідно з чіткою стратегією, які підтримали ЄС та Рада Європи.
Так, 12 січня 2015 року був Указ Президента Про Стратегію сталого розвитку «Україна — 2020» — визначено судову реформу однією з пріоритетних й 20-го травня Указ Президента Про Стратегію реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015-2020 роки.
Але як кажуть: «обіцяти — ще не одружитись». Результати писав вище, зараз же на українських інтелектуалів/європейських партнерів діє Феномен Базермана (напишіть в гуглі) аналогія дуже проста, бо ставки надто високі.
Факт 3 Ухвалено більшість з ключових законів, необхідних для якісної роботи судової системи.
Й у цей момент моя молода пам'ять згадує, в яких умовах, з якими правками, постійною боротьбою та тиском Донорської спільноти були вони прийняті.
Дивіться коментарі вище. Наявність закону не гарантувала якісного оновлення.
Факт 4 Судова влада отримала все необхідне, щоб бути справді незалежною та відповідальною.
Ну власне тому оновлення пройшло настільки «ефективно», а органи які відповідають за добір/звільнення/відповідальність суддів, сформовані з суддів та представників системи, яка до цього загнала рівень довіри до неї на почесні 5%.
До слова про вплив громадськості, за результатами останніх співбесід, нуль суддів, з тих які отримали негативний висновок ГРД, забанені на етапі співбесід, і 80% суддів ОАСК, хворіють в день коли ВККС повинна була провести їхнє оцінювання.
Факт 6 Створено суди з інтелектуальної власності та антикорупційний.
Власне про те як був прийнятий закон про Вищий антикорупційний суд. Можна тільки дякувати вищим силам і ГРМЕ. Цього ж чуда з ВСПІВ не буде, бо діє ті ж правила. Громадська рада доброчесності буде ігноруватися.
Факт 7 Електронний суд.
Працює в тестовому режимі.
Тут найголовніше, що він електронний.
Певен, що запрацює.
Факт 9 Реформі чинять значний опір.
Тут погоджусь. Реформі чинять значний опір.
Чинять ті, хто повинен був її впровадити.
Успішна чи ні #судова_реформа вирішувати вам і часу.
Споживайте правдиву інформацію.
