Промосковський шабаш із побиттям ветеранів російсько-української війни, який прокотився містами України 9 травня, схиляє до думки, що влада взяла курс на цілковиту розправу над національно-патріотичними силами в державі.
Цей процес розпочався ще після перемоги Революції гідності. Поступово її основні рушії були відтіснені на узбіччя і позбавлені можливості впливати на розвиток країни. Своє логічне продовження він дістав під час російсько-української війни, коли влада сховалася за спини патріотів і вигадала безлику назву російській агресії ‒ АТО.
В той час, коли олігархи набивали кишені, обкрадаючи народ, націоналісти-патріоти гинули на Сході. В той час, коли стара система відновлювалася, герої проливали кров на фронті. В той час, коли вимоги Майдану більше не стали програмою дій влади, націоналісти рятували Україну від навали московської орди. Хтось із них віддав життя за Україну у битві з російським агресором. Хтось опинився в полоні чи був важко поранений. Когось же закрили у в'язницю під надуманими приводами «орли» Авакова.
Так виглядає, що влада, яка не бажає змінюватися, фізичним шляхом почала позбуватися «неблагонадійних» елементів, які загрожують пануванню корупціонерів, кланів і «агентів Кремля» в Україні. Влада робить усе, щоб розправитися над тими, хто складав основу Революції гідності. Тими, завдяки яким сьогодні і сидять у своїх кріслах президент, міністри та депутати.
Правлячі нині клани намагаються убезпечити себе від народного гніву і максимально послабити основну загрозу своєму правлінню. Їх основний ворог ‒ зовсім не Росія і не Путін. Їх ворогами є ті, які прагнуть ліквідувати корумповану вертикаль державної влади та притягнути до відповідальності тих, хто роками грабував українців. Які не будуть миритися з подвійними стандартами, російським капіталом, бізнесом на крові і численною армією любителів Росії у владі.
Правлячі псевдоеліти чудово розуміють, що тільки патріоти, націоналісти можуть змінити правила гри в цій країні. І бояться їх як вогню. Бо саме націоналісти можуть очолити масовий рух українців за українську владу. Тому-то можновладці взяли курс на поступове витіснення і ліквідацію добровольчих батальйонів націоналістичного спрямування. На переслідування патріотів та їх інформаційну блокаду. На дискредитацію усіх сил, які хочуть справжніх перетворень у державі.
Сьогодні президент Порошенко, прем'єр Гройсман і нардепи ‒ члени правлячої коаліції, полюбляють розказувати про те, як невтомно працюють вони над видатними унікальними реформами. Те, що українці реформ не бачать, їх мало обходить. Вони дійсно працюють. Тільки не над тим, щоб покращити життя народу, подолати корупцію та стати на шлях розбудови сучасної держави. Робота нинішньої влади націлена на зовсім інші напрямки.
Нас намагаються переконати, нібито уряд Гройсмана працює. Але над чим? Над тим, щоб українці жили краще чи над зростанням цін? Над тим, щоб залучати інвестиції та сприяти розвитку підприємництва, чи над обслуговуванням інтересів олігархату? Над енергетичною незалежністю України чи над її залежністю від Ахметова і його вугілля?
Над чим сьогодні працює міністр внутрішніх справ Арсен Аваков? Над тим, щоб ловити сепаратистів і злодіїв чи над тим, щоб переслідувати патріотів? Де тотальна боротьба з корупцією? Де посаджені корумповані судді, прокурори, чиновники-високопосадовці? Де покарані за розстріли Майдану? Їх немає, бо Аваков більше працює над тим, щоб втримати своє крісло будь-якою ціною. Недаремно реформа поліції зазнала краху. А влада, схоже, взяла курс на створення поліцейської держави і зробила ставку на «мєнтів», які займали високі посади в часи Януковича.
Основний зміст діяльності сучасних можновладців, які опинилися у кріслах після Революції гідності, полягає не у зміні правил гри в країні. Він зводиться до того, щоб залишити все, як було раніше. Відновити корупційні порядки і схеми, які існували за часів Януковича. Отримати можливість наживатися на бюджеті, експлуатувати національні багатства, виводити вкрадене в офшори. Красти і не нести за це кримінальної відповідальності. Ухилятися від сплати податків. Вигравати зручні тендери і набивати кишені. Що при цьому буде з країною, сучасних керманичів мало хвилює.
Недаремно на 9 травня цього року російська гідра знову підняла свою голову в Україні. А «реформована» поліція Авакова замість того, щоб боротися з прихильниками «руского міра» та відвертими ворогами існування незалежної України, спрямувала свою енергію проти ветеранів російсько-української війни і націоналістів.
Як бачимо, влада дійсно працює. Але не над тим, над чим би мала працювати. І не в тому напрямі, який потрібен українцям та Україні Парадоксально, але ні після революційних подій 2004-2005, ні після 2013-2014 років постмайданівська влада не враховує уроків Майдану. Наслідки цього стають для неї ще більш плачевними. З такими підходами «шлях Януковича» для теперішньої влади може видатись дуже райдужною перспективою…
