За корупційно-олігархічними розборками та «проштовхуванням» злиденного проекту держбюджету на 2018 рік якось майже непоміченим залишився той факт, що нардепи суттєво піднялим собі зарплату. Хоча в умовах війни та подальшого зубожіння простих українців це виглядає вершиною цинізму теперішнього депутатського корпусу.

Знаково те, що так чи інакше голоси за відповідну постанову дали абсолютно всі фракції парламенту. БПП і «Народний фронт», «Відродження» та фракція Ляшка голосували поголовно, як і більшість «Волі народу». Голосували також і частина депутатів від «Батьківщини», «Опоблоку» та «Самопомочі» разом з частиною позафракційних.

Пригадую, як після перемоги Революції гідності ми всі ввійшли у фазу виснажливого марафону за виживання України. Прогнавши Януковича і взявши в країні владу, зіткнулися із ситуацією, коли довелося гасити пожежі на всіх фронтах. У тому числі – фронті фінансовому.

Країні катастрофічно не вистачало фінансових ресурсів. Кримінально-олігархічний режим Януковича жив за принципом: «Після нас – хоч потоп». На жаль, цей принцип перебрала і нинішня влада, яка не стала ліквідувати схеми розкрадання бюджетних ресурсів, та ще й створила нові. Іноді спільно з «регіоналами» і кумом Путіна Медведчуком.

Тоді фракція ВО «Свобода» в парламенті прийняла для себе єдино правильне в тих умовах рішення. Ми розуміли, що не маємо морального права на підвищені соціальні стандарти та виплати, які перевищують можливості пересічного українця. Принаймні, допоки в країну лізе ворог, а на казначейських рахунках витали красномовні «нулі». Мабуть, уперше і поки єдиний раз в історії українського парламентаризму ми проголосували за зменшення заробітної платні собі ж. Свої потреби відсунули на задній план. Так само як відсунули на задній план власні амбіції, вийшовши в липні 2014 року з парламентської коаліції. З метою реалізації однієї з вимог Революції Гідності – перезавантаження влади.

Після парламентських виборів 2014 року новоявлені нардепи-ліберали замість реалізації своїх виборчих обіцянок активно зайнялися зовсім іншими речами. Вони раптом «прозріли», що зарплата депутата ВР – це набагато менше, ніж гонорари за проплачені статті та іноземні гранти. Як особливо «відзначились» у цьому Гопко з «Самопомочі», Лещенко та Найєм із БПП «Солідарність»... Протягом трьох років існування цього парламенту з різним рівнем інтенсивності вони займалися тим, що плакалися про малу зарплату депутата. Дійшло до того, що пані Гопко – до речі, 1-й номер у списку «Самопомочі», а тепер позафракційний депутат (головне – послідовність, правда?) – заявила, що не може за ту зарплату дітей до школи зібрати. І це каже людина, яка має десяток квартир!

Суть проблеми в тому, що коли депутати погоджуються, що прожитковий мінімум для українців може становити 1700 гривень на місяць (що в принципі – нонсенс!), вони не мають права скиглити про те, що отримують малу зарплату. Ідучи на вибори, вони знали, скільки будуть отримували. Вони не говорили виборцям, що, прийшовши в парламент, будуть піднімати собі зарплатню, а обіцяли відстоювати інтереси народу.

Біда цього парламенту – в його корумпованості. Є депутати відверто проросійські, які займаються антидержавною діяльністю, а є просто некваліфіковані випадкові люди. І вони шкодять не менше, ніж названі перед цим. Чи мають ці люди моральне право вимагати собі платню, поки українці животіють? Поки йде війна, яка зжирає і людей і фінансові ресурси країни. Не мають!

Допоки у парламенті буде олігархічний зброд, а не інтелектуальна еліта, професійні політики із правильною мотивацією та люди, які готові нести відповідальність за плоди своєї праці, доти будь-які дії, спрямовані на їх додаткове фінансове стимулювання будуть вершиною цинізму.

Коли людина створює статок на основі доступу до державних ресурсів, вона іншого способу заробітку не знає і знати не хоче. Бо це – найпростіше і найнадійніше. Так побудована психологія нинішнього правлячого класу.

Вони перестануть красти, коли будуть розуміти, що покарання – невідворотне, а його, на жаль, немає. І в цього парламенту й близько не видно політичної волі його запровадити. Суспільство погодилось би на збільшення зарплат, якщо б нардепи розпочали реальну боротьбу з корупцією, закрили «офшори» і голосували за створення інституцій, які зможуть ефективно повертати з «офшорів» кошти в Україну, позбавили олігархів монопольного становища в економіці та загалом працювали на економічний поступ держави. Якби вони стали для неї фінансово ефективними. А наскільки фінансово ефективний для країни цей парламент? Отож!

Ну й окремо ще варто наголосити Волинській громаді, щоб звернула увагу на голосування місцевих олігархів із депутатськими мандатами за постанову про підвищення платні нардепам. У тому числі – й на «розумника», який просто не проголосував ні «за», ні «проти». «Випадково», звісно. Певно, гадає, що знову всіх перехитрив…

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація