У зв'язку з поверненням російської делегації до ПАРЄ в українському медіа-просторі шириться «зрада» та розчарування Європою.
Звичайно, Європа чинить всупереч своїх же цінностей. Це навіть немає сенсу обговорювати.
Але треба заспокоїтися, це вже бувало. І не раз. Приблизно теж саме відчули в Грузії, коли в 2008 році переважна більшість тодішнього українського політикуму та суспільства в цілому воліли відсторонитися від військової агресії Москви відносно Тбілісі, відсидітися по тихому, мовляв нас це ніколи не зачепить «ми же братья». Це був той самий just-business підхід. Згадайте жарти українських політиків над Саакашвілі, який жував краватку. Згадайте, як на передачах «найкращого журналіста» України Шавіка Шустера (за визначенням такого ж Гордона) ці ж політики нам розповідали про те, що це саме Саакашвілі спровокував війну, грузини самі вині у війні з Росією.
І тепер ми як вони тоді відчуваємо зараз ось це огидне та водночас неприємне відчуття як від нас відвернулися, «кинули», зрадили. Погоджуюся, це погане почуття, але воно повинно навчити воювати за себе самим як би банально це не звучало та хоч трохи пам'ятати свою історію.
