Судні Будні — розповіді про судове закулісся

Цього сонячного жовтневого дня Наталія Епіфанцева радісно вийшла з університету, можна навіть сказати, вилетіла. Сьогодні вона помирилася з найкращою подружкою. Весела студентка хвацько вскочила до позашляховика, нещодавно подарованого батьком. У неї грандіозні плани – за декілька годин зустрітися з друзями в культовому ресторані міста та обговорити, що ж робити на вихідних. Останнім часом на подібних зустрічах вони розробляють маршрути перегонів по місту, де єдине правило – ніяких правил. Відверто кажучи, нові копи зовсім знахабніли. Нещодавно поліцейські спіймали на імпровізованих гонках подругу Наталії, забрали її до відділку та ославили на всю країну: виклали в соцмережі процес затримання. Якби ж вона вміла нормально говорити! З її вуст лунали тільки погрози: «Папа, тібя уволіт, папа тібя закатаєт в асфальт, ти уже нє работаєш». Весь універ насміхався над її багатим лексиконом. Словом, прославили добре. Тоді ж самій Епіфанцевій довелося втікати від поліцейських та кинути подругу, що, зрештою, і стало причиною їхньої сварки. Проте той випадок, аж ніяк не запав в її душу. Виїжджаючи з автостоянки вона ледь не зіткнулася з іншим авто, яке різко перерізало їй дорогу. Від екстреного гальмування Наталя ледь не влетіла в лобове скло.

– Ей, Епіфанцева, ти що катаєшся як нездара?! Не бачиш, що я виїжджав?!, – прокричав їй молодий чоловік, висунувши голову з авто. Це був Ігор, її знайомий по перегонам.
– Це ти дурень, спочатку правила дорожнього руху вивчи, а потім вже інших повчай, – випалила роздратовано Наталія.
– Слухай, мала, ми зараз збираємося поганяти по місту, щоб прикинути ймовірні маршрути на вихідні, а потім в паб, розповімо всім іншим. Хочеш з нами? – запитав Ігор.
– Та я навіть не знаю…,- відповіла Наталія. Тут несподівано пролунав пронизливий сигнал позаду – роздратований водій щось прокричав друзям, які заблокували виїзд з автостоянки.
– Ну, давай, поїхали за нами. Не ламайся, ми хутко, – сказав Ігор. Він виїхав першим, Епіфанцева за ним слідом. Спочатку вони їхали в стандартному режимі, а потім її товариш почав збільшувати темп та обганяти інші авто, виїжджаючи на зустрічну смугу. Непомітно для себе Наталія втягнулася в цю гру. Тепер нею оволоділо бажання за будь-яку ціну перемогти його. Так вони й летіли по вулицях міста, розлючені водії сигналили їм услід, пішоходи злякано перебігали на переходах. Ось вона вже майже порівнялася з ним, але Ігор здійснив небезпечний маневр, повернувши на паралельну вулицю, а їй довелося зупинитися на світлофорі.

Чорт, я майже наздогнала його, – вилаялася Епіфанцева і вдарила руками по керму. Ці секунди, що відраховував світлофор, здавалися їй вічністю. Не чекаючи зеленого світла, вона щосили натиснула на педаль газу і рвонула з шаленою швидкістю на перехрестя. В салоні авто лунала пісня Lady Gaga Joanne, одна з її улюблених, особливо їй подобалися слова heaven"s not ready for you, які вона голосно наспівувала.

Потужний удар у правий бік автівки, наблизив слова пісня до реальності. Машину відкинуло на зупинку, де в цей час знаходилися люди. Авто перевернулося. Студентка не одразу зрозуміла, що сталося, вона інстинктивно намагалась відкрити двері, смикала ручку, але марно, кляті двері не відкривалися. В салоні авто й далі грала меланхолійна пісня. Heaven"s not ready for you, – злякано прошепотіла Епіфанцева.

Продовження історії можна прочитати на сайті СУДНІ БУДНІ