По прибуттю до Високопілля, ми з батьком вирушили до мого рідного села Іванівка. Це мальовниче село, розкинуте на берегах річки Інгулець. Маючи надію відпочити від столичної метушні, я вдивлявся в безкрайні степи.

З гіпнотичної сконцентрованості на місцевих ландшафтах мене вивів той факт, що ми різко звернули з асфальтованої дороги на польову. На моє німе питання чому, батько відповів з безнадією.

-Попереду місце де народилася ЗРАДА. Дороги попереду просто не існує.

І мушу сказати, що як виявилося в подальшому таких ЗРАД в цьому районі багато.

Треба тільки уявити собі ХХІ століття, технології блокчейну, 3D принтери, освоєння космосу, Big Data, Ілон Маск, і ось така ЗРАДА, яка нагло повертає в ХVI ст., де замість Тесли коні…А дороги нічим не гірші за нинішні.

Якщо хтось хоче екзотичного відпочинку не треба їхати в далекі країни, ласкаво просимо до Високопільського району. Тільки тут ви зможете побачити як рейсові автобуси міжобласного сполучення везуть людей не по дорозі, а по скошеним пшеничним полям, при цьому їх з легкістю обганяють гужові повозки.

Я здогадуюся, що виважений читач скаже, а чому місцеві погоджуються на такі скотське ставлення. Відповідь проста, люди тут працьовиті і з характером, але вони втомилися від безнадії. Молодь не бажає чекати, виїжджає хто куди. Тому енергії протесту мало.

Ті хто лишилися неодноразово проводили мітинги, зібрання, писали в медіа. Дійшло до того, що палили шини. Але результат нульовий. Нічого не змінюється. Цих активістів з різних сіл району, які організовують протестні перформанси під стінами будівлі Високопільської районної адміністрації, об'єднує лише одне бажання: жити по-людськи. І вони навчилися це робити без допомоги влади. Гроші заробляти тут вміють. Але держава повинна займатися інфраструктурою.

Коли почалася війна, більшість цих людей організовували потужну волонтерську допомогу фронту, забезпечували місцевих хлопців, які відправлялися на Донбас. В той важкий час нинішні боягузливі керівники району ховалися від людей, вичікуючи на потрібний момент. Зрештою, їх і підібрали, адже такі люди завжди потрібні будь-якій владі.

Фермери, вчителі, трактористи, лікарі вимагають від Овчарука – голова Високопільської районної ради, своєчасної реакції на тотальне та вбивче бездоріжжя. Адже при такому стані доріг можна не мріяти про своєчасну медичну допомогу, магазини, сполучення з Україною. Ніхто не хоче жити в повній ізоляції. Але йому байдуже. Бо свято переконаний, що йому нічого не буде. Натомість він проводить потрібні рішення, на яких заробляє. І спосіб простий – ремонти не потрібних будівель, де свої люди «пиляють» гроші. Будівлі потім валяться, щоправда, але то вже таке…

Люди у повному відчаї. Законних методів впливу не залишилося. Писати кудись вже не має сенсу, протестувати — втомилися. Та й часу особливо на це не має. В селі треба працювати.

Не потрібно бути Нострадамусом, щоб зрозуміти, що найбільше від цієї злочинної недбалості програє держава Україна. Цей регіон раніше був проросійським. Але з війна на Донбасі швидко прибрала любов до Путіна (не у всіх звичайно). Але через бездіяльність та корупцію місцевої влади, провокаторами ширяться антидержавні настрої. Головний меседж — «при Януковичу було луччє», «Путін розстріляє всіх крадіїв та чиновників». І будьте певні доведені до відчаю люди відреагують відповідно, коли російські провокатори кинуть правильний клич. А ці корупціонери-чиновники повтікають, а Україна отримає черговий Донбас.

Це все наводить на думку, а чи не є це саботажем, продуманою операцією проти держави, чи це просто банальна тупість та обмеженість конкретного чиновника. Але ясно одне, що поки не пізно відповідним органам треба реагувати, адже саме з місць де народилася ЗРАДА і починається «руская вєсна».