Верховна Рада України 2 жовтня 2018 року ухвалила в першому читанні законопроект №8584 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу», яким повинно було забезпечити правове регулювання булінгу, його визначення на законодавчому рівні, та створення напрямків щодо його протидії. Після доопрацювання 18.12.2018 року у другому читанні Верховною Радою України закон було прийнято, наразы закон набрав силу.

Законопроект до прийняття Верховною Радою України мав суттєві проблеми з головним, а саме з визначенням що таке «булінг». Визначення «булінгу» не відображала всієї повноти й сутності цього явища, що залишало це в правовій невизначеності.

Крім того юристи вказували на те що, дії у статті 1734 якою доповнювали Кодекс України про адміністративні правопорушення перетинаються та можуть бути кваліфіковані як за Кодексом України про адміністративні правопорушення так і за Кримінальним кодексом України.

Виникає питання чи було це виправлено в прийнятому Законі, що було змінено, та головне чого чекати від нього?

Невизначеність з поняттям «булінг» залишилась. Так у Законі України «Про освіту», на відміну від наведеного визначення у Кодексі України про адміністративні правопорушення поняття «булінг», є більш змістовним і містить додаткові ознаки, такі як: систематичність діяння, наявність сторін (булер, потерпілий, спостерігачі) та дії або бездіяльність кривдника.

Склалась ситуація в якій є значні відмінності в суті одного і того ж поняття, шо в майбутньому буде ускладнювати однозначне визначення поняття «булінг» та його юридично коректного застосування.

Більше того, відповідно до наведеного визначення «булінгу» його учасниками можуть бути всі учасники освітнього процесу і тут треба звернути увагу на Закон України «Про освіту» в якому йдеться що поняття Учасники навчального процесу, крім здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників і батьків здобувачів освіти, входить ще й необмежене широке коло осіб.

А це зокрема фізичні особи, які провадять освітню діяльність та інші особи, передбачені спеціальними законами та залучені до освітнього процесу, для прикладу в це визначення можуть входити тренери які проводять навчальні семінари, з дозволу шкільної адміністрації, але котрі не є штатними працівниками закладу.

Тобто і тут ми маємо невизначеність яка не дозволяє чітко встановити усіх можливих учасників булінгу, у тому числі що важливої категорії «потерпілих» осіб, стосовно яких повинні бути спрямовувати заходи для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг.

Отже головне про що треба знати.

Закон доповнює Кодекс України про адміністративні правопорушення статтею 173-4 за якою, булінг карається штрафом від 50 до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян що складає 850-1700 у гривневому еквіваленті або громадськими роботами на строк від 20 до 40 годин.

При цьому якщо цькування вчинене повторно або групою людей, покарання стає жорсткішим – та складає від 100 до 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян штрафу або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин.

Закон не оминув увагою батькам та опікунам, їм треба знати, що якщо правопорушення вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від 14 до 16 років, саме їх каратимуть штрафом від 50 до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від 20 до 40 годин.

Доповнилась і трохи змінилась роль педагогічного колективу, зокрема треба бути готовим керівникам закладів освіти, їх значна роль визначається у Законі і покладається на них у виді обов'язків:

Особливо треба звернути увагу на те що, за текстом Закону встановлено що за неповідомлення керівником закладу освіти про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до двадцяти процентів заробітку.

Закладам освіти треба бути готовим, що Освітній омбудсмен буде здійснювати перевірку заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти, повноту та своєчасність заходів реагування на такі випадки з боку педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, керівництва та засновника закладу освіти та аналізувати заходи для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які постраждали від булінгу (цькування), стали його свідками або вчинили булінг (цькування).

Проте, незважаючи на те що в законі йдеться про надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, невизначеними є питання про які саме послуги йдеться та чи включають вони реабілітацію кола осіб які задіяні у булінгу.

Наразі ми маємо ситуацію при котрій положення цього закону можуть мати негативний вплив на процес розвитку шкільної медіації. Документ впроваджує відповідальність приховування фактів булінгу у виді адміністративного штрафу. Фактично педагоги замість пошуку шляхів мирного врегулювання конфліктів, який потребує багато власних зусиль та часу, мають покладатися на силові методи їх вирішення за допомогою правоохоронних та судових органів.

По-перше, штраф є одним з найменш ресоціалізуючих видів правового впливу на правопорушників, тим більше, що сплачуватимуть його не шкільні хулігани та булери. По-друге, такий спосіб протидії булінгу, безумовно, негативно вплине на психологічний клімат в школі, створить атмосферу недовіри та демонструватиме безсилля учасників освітнього процесу у врегулюванні конфліктів.

Задача суспільства — зробити умови для розвитку емоційного інтелекту цих дітей, майбутніх членів суспільства, замість того, аби примушувати педагогів та батьків посилювати контроль та сплачувати штрафи. Адже це призведе лише до погіршення ситуації, ескалації конфліктів та навантаження на вчителів і правоохоронні органи.

Зважаючи на це, треба більше приділяти увагу та закладати зусилля у частині превенції булінгу у освітніх закладах.

Вже зараз ми можемо бачити як почав працювати закон, так 11 лютого 2019 року, оприлюднено рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області, який вперше в історії України виніс рішення у справі про булінг: встановлено винну особу та накладено штраф на її батьків, за вчинення протиправних дій до своїх ровесників в навчальному закладі.

Згідно із судовим рішенням, цей випадок стався у сьомій школі Борисполя. Школярка опублікувала в Instagram непристойні фото своєї ровесниці, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої.

За фактом булінгу було складено протокол про адміністративне правопорушення та направлено на розгляд до суду, який власне і встановив факт булінгу, тобто дії психологічного та сексуального насильства із застосуванням засобів електронних комунікацій, що проявилось у висвітленні непристойних фото у мережі "інстаграм", в результаті чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої.

Рішенням суду на батьків винної особи накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. 00 коп. та судовий збір в розмірі 384,20 грн.

Анатолій ПАЗИЧУК, координатор проектів та правозахисних програм, громадська організація "Офіс Регіонального Розвитку"