site.ua
anastasiya.rokitna
Анастасія Рокитна
новачок

Передвиборчі програми кандидатів в президенти хоч і містять конкретні завдання, але по суті лише характеризують поле діяльності політика. І саме комплексна оцінка досягнутого прогресу в окресленій площині визначає показники рейтингу.

Нещодавно, президент України заявив про намір балатуватись на другий термін. В зв'язку з цією заявою варто визначити, якого ступеню прогресу досягнуто Петром Порошенко та його командою в окресленому ними полі.по суті лише характеризують поле

Передвиборча програма Порошенка визначала, як пріорітетні наступні завдання: вирішення конфлікту на Сході в короткий термін; реформування ЗСУ за стандартами НАТО та ЄС з відповідною техніко-технологічною переукомплектацію; створення антикорупційних схем заснованих на принципі прозорості функціонування державних фінансів; стабілізація курсу національної валюти; зменшення і згодом повна відмова від паливно-енергетичної співпраці з РФ і т.д.


Що ж зроблено за 2 роки президентства Порошенка?

1.Виконана основна мета Майдану Гідності, а саме підписання економічної частини Угоди про асоціацію з ЄС. Це означає, що Україну чекають реформи за стандартами розвинутих країн західної Європи, що мають понести за собою позитивні зміни.


2.Суспільне телебачення, яке створено для того аби показати себе як не заангажоване ЗМІ, що служить народу, фінансується ним та підзвітне йому.
Перший заступник Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України Богдан Червак говорить: "Ми зараз досягли тієї точки, яка засвідчує, що процес створення суспільного мовлення в Україні став незворотнім. Успіх став можливим тому, що ми діяли консолідовано".


3. Спрощено доступ до субсидій. Скасовано необхідність обов'язкового оформлення особових рахунків на сплату послуг ЖКГ на особу, що звертається по субсидію.


4. Згідно умов Європейського Союзу, щодо реформування України в галузі боротьби з корупцією було створено Національне Антикорупційне Бюро України, яке, поки що, показує себе з позитивної сторони. Та, як говорив голова правління ЦПК Олесь Шабунін з боку людей Порошенка були неодноразові «напади» заангажованості на бюро, які вдалося «відбити», і, що це не кінець.


Рівень довіри народу до БПП різко впав. Лише один відсоток українців упевнений, що нинішня українська влада працює сумлінно, якісно виконує обов'язки. Такими є результати дослідження, проведеного авторитетною міжнародною соціологічною компанією TNS.


Розглянемо з точки зору суспільства основні причини провального рейтингу провладної фракції і її лідера:


1.Конфлікт на Сході, який затягнувся далеко не на «години», як говорив Порошенко на одній зі своїх прес-конференцій. Хоча це вже не конфлікт, це війна, на якій другий рік поспіль гинуть солдати.
2.Голосні заяви про те, що ні в якому разі не буде діалогу з агресором. Будуть радикальні дії і війна закінчиться за лічені дні.
3.Давно обіцяний безвізовий режим з Євросоюзом , який так і залишився обіцяним.
4. Нещодавній офшорний скандал, що пролив світло на ситуацію з Roshen.

Мабуть, рішучі кроки залишилися лише у боротьбі за крісло, а матеріальне забезпечення – у кишенях чиновників.


Також мене, як і будь-якого громадянина нашої країни, дуже цікавить питання боротьби з корупцією. Адже, обіцялося зробити систему прозорою і на Майдані Гідності – це було друге завдання після підписання асоціації з ЄС.


Як же пройшли два роки боротьби?


1. Варто зазначити, що зроблено доступною інформацію про доходи і видатки посадовців та держслужбовців. Уряд ухвалив рішення створити Національне агентство з питань запобігання корупції. Саме це відомство тепер займається перевіркою декларацій чиновників та моніторингом їхнього способу життя. Що є дуже позитивним моментом, тому що кожна людина без перешкод може дізнатися про доходи можновладців і при знаходженні корупції, заявити у спеціальні служби.
В той самий час, за даними Антикорупційної мережі ОЕСР для країн Східної Європи та Центральної Азії, Україна має одне з найбільш лояльних законодавств у сфері відповідальності юридичних осіб за корупційні правопорушення. За корупцію «білі краватки» отримують штраф, конфіскацію або ліквідацію. Ніякої кримінальної відповідальності, корупціонери не боїться. Олігархія процвітає так, як і її беззаконність.


Наприклад, кримінальна справа стосовно газового «барона» Олександра Онищенка досі залишається не відкрита, хоча працівниками НАБУ було представлено ряд доказів того, що він, маніпулюючи цінами на газ, обкрадав український народ. Більше того, поки що, Онищенка навіть не заарештували.


2. Запроваджено електронну система Prozorro , куди протягом 2016 року будуть переведені всі державні закупівлі, які тепер відбуваються електронно і кожен громадянин, може слідкувати за цим процесом. Сьогодні система лише стартує, але в майбутньому від неї чекають справжніх антикорупційних подвигів.


3. ІМоРе – це закон щодо відповідальності пов'язаних із банком осіб, який підсилив відповідальність власників за банкрутство банку. Щоправда, поки що ми не бачимо прикладів успішного застосування цього закону – жоден із банкірів, котрих керівництво НБУ публічно звинуватило в незаконних оборудках, не притягнутий до відповідальності.


4.Не менш болючою є тема системи кругової поруки. Не зважаючи на ряд реформ ця площина лишається недоторканою. Це інородний орган, вшитий в тіло держави, майданчик для маневрування "своїми людьми", які є інструментом (або ж точками опори) для реалізації схем укріплення та розповсюдження влади. По суті, це дозволяє мати в середині демократичної держави "сірий" авторитарний режим.


Яскравим прикладом є ряд останніх кадрових призначень зокрема Володимира Гройсмана на пост прем'єра, а Юрія Луценка - генерального прокурора. Задля призначення останнього був створений "персональний" законопроект.


Ці кроки в жодному разі не можна вважати політичними, або державотворчими. Ці рішення по суті є варіацією олігархічного рейдерства в політиці. За схемою "кум-брат" до "родинного" статку Порошенко було залучено "нові ресурси".


На мою думку, Конституція України потребує радикальних змін щодо визначення меж президентської влади. З метою збалансування уряду, мають бути внесені відповідні правки. Зокрема, функція призначення державних службовців має бути делегована парламенту.


Не менш важливим буде прийняття закону щодо відповідальності за прийняті на себе забов'язання. Будь-які реформи, або зміни мають бути побудовані на "контрактній основі" - себто, коли виконавець забов'язується виконати об'єм роботи в певний термін. Процедура урядового звіту має бути доповнена звітом адміністрації президента і закінчуватись, в разі потреби, визначенням санкцій щодо невиконаної ро

боти.

Потребує виправлення законодавство і в притягненні до відповідальності держслужбовців, що мають офшорні рахунки. Більш жорстким має бути закон про заборону займатись бізнесом держслужбовця, або вищим посадовим особам. Він має розповсюджуватись на родини

зазначених осіб і жорстко регламентувати рамки передачі бізнесу, або його продажу


Але найважливішою проблемою є суспільна свідомість, яка базується на оцінці передвиборчих програм, а не їх виконання. Основною є реформа суспільної свідомості, яка дозволить ефективно оптимізувати державотворчі, політичні та економічні процеси на шляху інтегрування України до Європейського суспільства.