Керівника Держрезерву виперли з роботи.



Нєнуачо: хто його просив проводити аудит? А він взяв та й провів. І виявилося, що миші злупили дофіга зерна, аж на 800 мільйонів гривень. А пальне, що теж повинне бути в Держрезерві, хтось випив. Це вже не миші, звісно. Якісь колі. А може й тані, хто зна. Карочє, «ми внєзапно осозналі всє масштаби піздєца», як сказав поет. Але це отсєбятіна, це ж ніяк не за сценарієм! Як на мене, оці діри в Держрезерві повинні були знайти ті, хто треба. Ну, антикорупціонери там, чи ще хто: з тих, хто зараз отримує скромну зарплатню тисяч так по 500 на місяць. І тоді крайнім та в усьому винним став би отой голова Держрезерву. Чи директор, чи як там та посада зветься. А він- оч як!- сам аудита провів. Падлєц, адназначно.



Те, що зерно з України пруть, аж гай шумить- це, звісно, добре. Бо грошей катма, а влада наша їх не тільки хоче, та й побільше: вони ой як потрібні. Бо бюджет пустий, та й взагалі: до чого тут бюджет, як хочеться жити красіво? А на це треба чимало пеньонзів. Бо як працюватиме зє-посадовець без фантастичної, за мірками пересічного українця, зарплатні? Ніяк. Це посполитий, отримуючи 6000 на місяць, повинен дякувати зє-владі, роздивляючись у зє-лупу власну зарплатню, та нашіптувати: «Це не бідність, не бідність».



Держрезерв без зерна та скажений експорт збіжжя- речі, звісно, аж ніяк не пов'язані. Ну, співпало так. Я вірю, вірю. Буває. А думати про те, що пройде літо, а чи вродить пшениця з такою погодою, чи будемо з кукурудзою, якось ніколи. Заробляти треба, урря, впєрьод! Бабки, бабульки, грошики! А восени піплові пояснимо, що хліб подорожчав, бо неврожай. Нарід зхаває, так само, як зхавав, що в економічному піке винний короновірус, а аж ніяк не броунівський рух в мізках наших вічнозелених керівників.



Зате з короновірусом спрацювали як не могло бути краще. Зробили величенький фонд по боротьбі з заразою, трохи покрутили відосики про хуїліард масок (перед тим їх, нашого виробництва, вигідно продавши), та два хуїліарда тест-систем- та й усе по тому. Ще в парках заборонили гуляти. Це, правда, так, для загальної дисципліни наріду, щоб сидів на дупі рівно.



Так ось: з фонду боротьби з короновірусом витратили якийсь мізер, тобто, десь 20 відсотків. Це, звісно, вірний підхід: як накриє світ чотирнадцята хвиля зарази- а у нас ще грошики є. І ще відосиків можна назнімати, про те, скільки чудових речей для боротьби з хворобою нам привезе дбайлива влада та лічно сам Бубочка, і де саме (в Епіцентрі) ми зможемо це усе купити. Якщо у нас, звісно, будуть гроші.



А медпрацівникам пообіцяли 200 відсотків до зарплатні? Ну, пацан хазяїн власному слову: як дав, так і забрав. Додадуть за фактично проведений біля хворих час. Тобто, за місяць як пробув біля хворих, скажімо, 20 годин- так за них і отримаєте. Бери, та ні в чому собі не відмовляй. А ще краще, як сама Лєнка, на папірці з гербом (хоча де та Лєнка, а де герб, чи Бубоччина дружина- це теж посада?)- кривенько напише «дякую за службу». Отримаєш таке, розквітне душа, та вже й грошей, наче, не треба. Отак. А засоби захисту- за свої купуйте. А захворієте- ну що ж, не пощастило. Зате держава трохи зекономила. Зє-влада. На власних виборцях. Бо вірить в їхню непрохідну тупість.



Це я загнув? Та ні. Нарідові так сподобався Голобородько на вєліку, що він впритул не бачить величезних Бубоччиних кортежів. А так, як він «розгулював» Хмельницьким, у світі розгулює, мабуть, лише Путін. Такої кількості охорони не було навіть у крепкого хазяйствєнніка Віктор Лєгітімича Януковича. Але є ще резерви! Я порадив би Ваві перевдягати співробітників ДСО, щоб вони вдавали з себе робітників, селян чи військових. Ну от як у Путіна. Тільки треба ДСОшних акторів частіше міняти, щоб не було так само смішно, як у московського Вови.



А ще ми готові до компромісів. От щодо мовної політики. Ну ось дратує декого, що в Україні державна мова- українська. А ми такому- не коліном під сраку- лети туди, де на язикє розмовляють- а компромісик. Тобто, мова, звісно, державна, але можна її не знати. Чи морозитися: «я знаю, но нє хочу гаваріть». А ще ми готові до компромісів щодо статусу в Україні «народов Данбаса»: дирівців та лугандійців. Скажете, я їх ображаю? Ну звісно: вони ж нічого такого не хочуть, як і не хотіли: тільки трохи зрадити свою державу, тільки жити в Україні без українців- оте й усе. Звісно, треба з ними знаходити спільну мову та виконувати їхні забаганки. Не можна, скажімо, сказати: хто отримав російського паспорта- автоматично втрачає українське громадянство. З усіма витікаючими.



Але не для того наша зє-влада при владі (пробачте за каламбур), щоб обходитися без компромісів. Ось і політика щодо НАТО повинна бути гнучкою. Щоб ніхто, включно з Расєюшкою та ОРДіЛО, не ображався. Дорогі ви наші! Єрмаки та розумкови, увесь умовний Узеленський! Ви й так вже гнучкі, як сучка в тічку. Мало того: ви гнете країну, не думаючи (а може, саме думаючи), що так можна її й зламати. Бо будуючи «ету страну», ви втоптуєте в багно Україну. Та й що ви будуєте- впевнений, чи як казав Найвеличніший Бубочка усіх часів, зуб даю,- ви й самі дуже примарно уявляєте. Ваші дії нагадують броунівський рух. З однією поправочкою: цей рух має відвертий промосковський та антиукраїнський вектор. Ось і замість міністра культури ми вже маємо антиукраїнського монстра культурки. Квартал руліт! Чекаємо на каналі "1+1" «Сватів», «Дом-2» та інші коричневі субстанції, що так легко намазуються нарідові на хліб.



Уся ця зєлу... влада, усі її представники- совки, з прошитою навіки пам'яттю про ковбасу по 2-20 та бензин по 35 копійок за 5 літрів. Усі раді б молитися на Москву, та поки ще це не дуже зручно. В економіці вони- мінуси. В міжнародній політиці- мінуси. В обороні держави- мінуси. Мінуси в усьому, крім «пагаваріть». І дуже скоро, усе, на що вони будуть здатні, це заревти на камеру, бризкаючи сльозами та слиною:



«Клятий Порошенко наклав мені в штани!».