Найвеличнішому було погано.



Ніякого перепою чи там передозу: просто якось світила стали дивною хвігурою- і щось почало трусити таке гарне, комфортне життя.



До кортежу додали ще машин із охороною- а легше не стало. Часом здавалося, що навіть у кабінеті, де Найвеличніший інколи бував, ледь розслабишся- як з-за штор вискочать правосєкі та почнуть робити щось страшне, соромне та болісне. А нічого б не сталося, якби не оті чортові баби. Мало їм бабами бути, так вони ще й військові.



Військових Головнококо-мандувач не розумів, а тому й не любив. Та самі уявіть: якісь невдахи, що не змогли відкосити від армії, а з іншого боку- вони якісь войовничі та рішучі. Та ще й озброєні, стріляють. І як чоловіки, так і жінки: стерегтися треба усіх. А тут ще двоє жінок, про нього розмовляли: та хто завгодно такого злякається! Вони- з армії, а він від армії ті... тобто, не служив. Тобто, служив, але не в армії, а на сцені. Карочє, дякувати Богові, Генпрокурор- свій на 100 відсотків, голова ДБР- на 110, а голова СБУ, взагалі, майже молочний брат.



Так що заяву написав, да. Рука тремтіла, але мужньо писав. Рішуче так, Мендель похвалила. Та й вдома Лєнці розповів, вона теж схвалила. Нє, ну самі подивіться: на фронті- то таке, там завжди пострілюють, вбиті там, звикли, карочє. А далі вбитих буде менше: Сивохо обіцяв. Та й Медведчук зганяв до Москви, порішав там трохи. Так то ж фронт! А тут Київ. Стрельне хтось- і перевибори. І без нього! Без!



З економікою теж якась срака. Здавалося, що буде нескладно: диджиталізувати усе нахрін- і порядок. Чітко знатимемо, де що лежить та скільки варте. І люди щоб свої керували. З людьми якось не вийшло. Ні, керувати вони не проти, але чомусь не виходило. Мабуть, бариги заважали. Та що «мабуть»: заважали та заважають. Бігла собі економіка, куди треба. А потім спіткнулася- та побігла в зворотньому напрямку. Це її хтось налякав, а хто ж, як не бариги? Тому й довелося розігнати найуспішніший в історії Кабмін. З новим Кабміном, Єрмак обіцяв, буде краще. Як що не так, Шмигаль на світову кризу з'їде, та на короновірус. А воно й дійсно, якось не того: у снігерійців економіці жаба цицьки дала, а у нас ще не зовсім. Партнери незадоволені, бо у нас повинно бути гірше, ніж у них. А інакше з домовляннями десь посередині може не вийти. Ну, то нічого: хлопці стараються, ще трохи- й українську економіку ніякий Скліфосовський не врятує. Головне, щоб усі кварталівці усім керували. Щоб країна перетворилася в філію «кварталу». І гут.



Снігерійський лідер, хоч і тезко Найвеличнішому, але він ще Величніший, і вже не сьогодні- завтра стане незмінним та незамінним лідером Снігерії. Найвеличніший подумав про це та позаздрив старшому колезі. Колегою, правда, його краще не називати, бо може й полонієм нагодувати. А от зустрітися та побалакати ой як кортить.



Бубочці так кортіло зійтись зі Ще Величнішим десь посередині, що там посередині постійно чухалося. Сподіваючись на раптовий дзвінок з пропозицією зустрічі та пам'ятаючи, що Ще Величніший любить мальчиків, Бубочка тренувався ставати на коліна та регулярно робив собі епіляцію зони декольте. А розмірковуючи, що стояти, можливо, доведеться не лише на колінах, він робив ще й епіляцію зони бікіні. Але незважаючи на усі зусилля, дзвінок з-за парєбріка так і не пролунав.



Знаючі люди переказували, що треба зробити ще дещо. По-перше, фразу «Треба просто перестати стріляти» доповнити словами «нашим військам». По-друге, треба трохи підкорегувати Закон про мову. Він повинен виглядати приблизно так: «Поки що не забороняється використання української мови в побуті та в громадських місцях. Квоти в ЗМІ скасовуються». По-третє, треба викривати зловісну сутність буржуазного націоналізму, добровольців, та регулярно через ЗМІ розповідати про адіннарод, прастиєлюді протів вайни, фошизди, дєдиваєвалі, а коли нарід звикне- путінввєді.



Вова, вихований в любові до СРСРу, цілком згоден з усім, що йому радили. Він усіма руками «за»! І ногами! Як усе це зробити, тоді Ще Величніший дасть йому ярлика на княжіння. На пожиттєве княжіння!



Але хоч мріяти про таке було добре, робити щось треба було обережно. Бо стати патєрпєвшим та зразково покарати двох небезпечних жінок- хоч лячно, але може вийти. А от за гарні домовленості з товаріщєм подполковніком, можна відгребти не лише від Федини та Звіробій. Домовишся з Владімвладімичем за охорону, то як що, та ж охорона й урекає. А без неї свої око на сраку натягнуть та ним лупати змусять. І що ж робити, що робити???



Найвеличнішому було погано.