Всьо чудєсатєє і чудєсатєє наше життя, дякувати владі Тільки чудотворців хочеться подякувати хіба що тупим важким предметом (патєрпєлий не злякався?).
Нові Санжари. Відвезли евакуйованих з Китаю до непристосованого закладу: ще савєцьких часів санаторію. Відвезли, керуючись звичним принципом: головне- відосика запіліть, а що буде- та хер з ним, рейтинг великий, видюжить. Тепер бійка, з людей, яким на голову було зкинуто такий подарунок, роблять рагулів. А люди до чого? Там же каналізації нема! Там взагалі ні хріна нема. Евакуйовані потребують суворого карантину: мало що. А, не приведи Боже, хтось хворий? Тоді знову будуть експромти?
Пам'ятається, гідрантик наш, десь місяць тому, розводився про «у нас кілька планів». Судячи з драми в Санжарах, планів, дійсно, було кілька: індійський, афганський, може й киргизький теж підвезли.
Зараз можна, звісно, на порохоботів з'їхати, хоча на Полтавщині, швидше за усе, цей номер вже не проканає.
До розвалу економіки додається, як бонус, ще й розвал влади. Параліч. Бо людці, нахапані звідусіль, що пройшли «відбор», як кращі серед сусідів, друзів, друзів друзів, колег та товаришів по чарці, вміють лише приймати ізящниє пози перед камерами. Ось і маємо.
Санітарно-епідемологічна служба у нас відсутня як така. Вона доживала віку, як засіб доїння бізнесу, а потім тихо померла, так і не перетворившись у структуру захисту народу. Тепер який вам план підвезли, панове зєлєбобікі?
В Броварській лікарні вивішено цінники просто на дверях кабінетів: апендектомія- 50000 грн, гланди чикнути- 30000. Нема грошей- здихай. Це вам не «доктор Смерть», це наші новиє ліца, наша ріднесенька владонька медициною керує..
«Турборежим»... Та щоб ви всралися в турборежимі.
Поки що головне досягнення зеленої, за розумовим розвитком, влади- підвищення зарплатні майже усім, хто при владі. Ну й регулярні зашквари, що позорять країну перед усім світом.
«Он научітся, он стараєцца, а єму мєшают».
На каналі, де полюбляють власне «Г+Г» намазувати нам на хліб, зробиди епохальне відкриття: виявляється, коли хто заб'є у власну стіну гвіздка, щоб картинку почепити- це й є тіньова економіка. Так тут для Кабміну, Ради, та й самої ОПи такі можливості відкриваються! Всьо просто зашибісь, як сказав поет. І на цій основі мощно возростатиме процент жиров у маслє. От уявіть: не встигли ви почепити оту саму картинку та помилуватися зробленим, як до квартири вже вдирається інвестиційна няня із заявою: «Зараз забити одного гвіздка 3*70 в цегляну стіну, коштує 50 грн. Будь ласка: з оцієї суми- 30 відсотків до Пенсійного фонду. Можете просто мені віддати, готівкою». Виходите, пробачте, з туалету- а няня кабанчиком туди, рулетку дістає та міряє, скільки лишилося туалетного паперу. І ви відслинюєте від ринкової вартості витирання дупи.
Вночі найцікавіше. Не встигли до рідної дружини пригорнутися- а з-під ліжка голос, до болю знайомий: «За цінами, що на сьогодні склалися на Броварському проспекті, „місіонерка“ обійдеться вам в 580 гривень 34 копійки податку. І взагалі: за раз сплачуватимете, чи за годину»? Дістаєте з-під подушки касового апарата- і усі задоволені.
Грошви у держави буде- ой скільки. І заживьом.
Цікаво: а нарід зубожілий вже витяг піввареника з мізків? Вже роздивився, що «новиє ліца», завдяки повній нездатності бодай що робити для держави, цілком покладаються на «старих рил»? А самі роблять те, що вміють: їздять на самокаті та пилять відосики.
Президентик, що має влади стільки, скільки її не було ні у кого з попередників, скавчить, що йому заважають. Він, саме він особисто, винен в тому, що робиться зараз. І Санжари саме на його совісті. «Відповідальна особа», Бубочко, це той, хто відповідає за свою ланку роботи. В державі найбільш відповідальна особа- президент. Він відповідає геть за усе: за дебілів в Раді, за безпорадний Уряд, за ОПу, що вже давно є збіговиськом друзів, колег, однокласників та партнерів по бізнесу.
Але відповідати Вовочці не хочеться. Йому хочеться дивитися Путінові в очі. Тоді Бубочці попускає.
У нашого президентика на півшостого, важка робота, важка без усякої іронії. Але коли треба було лише гавкати (і це виходило льогко та весело!), робота Президента здавалася такою легкою! Наказав перестати стріляти- війну закінчено. «Сошлісь посрєдінє»- і мир в країні, і в чєловєцах якась там фігня. А те, що «посрєдінє»- або без шматка країни, або без суверенітету, або без того та іншого- якось не думається. Та й немає чим. А якщо не стіляєш ти- стріляють в тебе.
Та в нього не стріляють, стріляють в інших, та вбивають інших. Кращих. Незамінних. А воно їздить світом, показуючи Лєнці Європу та Америку, та позорячи Україну.
Я не надто слідкую за новинами: мені ніколи, бо треба заробляти та годувати сім'ю. Але не думаю, що Бубочка сьогодні вшанував пам'ять Небесної Сотні. Не думаю, що ходив туди. А якщо й ходив, то лише під пильною охороною, яка вигнала усіх людей, щоб не заважали Найвеличнішому: воно ж таке боязке...
«Ви что: хотітє, чтоб мєня грохнулі»?- Нє, курво: щоб трахнулі.
