Слідчий комітет Росії возбуділ кримінальну справу проти ВСУ нібито за обстріл автобуса в ОРДіЛО. Особисто мені цікаво: Росія стверджує, що ніякого відношення ні до існування отих російських недосателітів, ні до їх керівництва, озброєння та фінансування, не має. Тоді питається: яке відношення до отієї території, української, між іншим, навіть за словами російського керівництва, має їхній Слєдствєнний комітет? Чи вдома нічого розслідувати, так вирішили «в порядкє шефской помощі» допомогти? А кому допомогти? І з якого боку тут російський Слідком?



От же люблять сусіди-расєянє возбуждать... ну, не скажу «кримінальні справи», швидше, фейки, відносно українських громадян! Ні, справи возбуждаються цілком серйозні, загриміти до цугундеру можна легко, багато хто й сидить зараз у російських в'язницях. Біда лише в тому, що реальні строки отримали українські громадяни за фейковими «звинуваченнями» не своєї, а російської влади.



Вже мовчу про моджахеда Яценюка, про терористів Зорина та Шкіряка, та про іншу муйню, орієнтовану на середньостатистичного, не обтяженого інтелектом расєянина. Зараз в російських тюрмах відбувають покарання багато наших громадян. Багато кого з них було захоплено на українській території, всупереч будь-яким законам та міжнародним угодам. Але, перефразуючи Маяковського, «У расєйських- собствєнная гордость» та Закон не для них писано. Будь-яких фейк власного виробництва, винайдений перманентно возбуждьонним Слєдкомом, сприймається російською владою набагато серйозніше, ніж рішення міжнародних, в тому числі й судових, органів.



Суне сусідка до нас свого нахабного п'ятака та, дивлячись на нас, усе більше возбуждається й возбуждається. Власним вєлічієм та кримінальними справами. Заочно вони вже пересаджали усіх наших високопосадовців. Слєдствєнний комітет Росії не бачить відверто фашистських виступів своїх думських діячів. Цілком поблажливо він ставиться до «іхтамнєтов», що їздять ще досі через російський кордон, щоб тут, в Україні, нести смерть та розруху. Так же ж то до біндєровцев, значить, можна! Те, що власна держава забезпечує терористичні анклави Донбасу усім необхідним, включаючи навіть оперативне керування (про військове вже мовчу), якось минає повз нєдрємлющєє око (наче так?) Слєдкому.



А то як же? Бо лізти до сусідньої держави- скрєпно й просто необхідно. А значить, повністю законно. Бо інакше треба надто багато побачити та зреагувати. Простіше «возбуждацца» на українців.



Я чекаю, коли вже цей страждаючий на пріапізм орган не возбудіт справу проти усієї України. Коли вже скаже: «вастамнєт, тому мишебратья і ми старшиє»?



Нє, я розумію, що пріапізм, перманентний стан збудження, річ неприємна та, мабуть, болісна. Але расєянцам чомусь подобається. А це не тільки суперечить «мишебратству», це суперечить взагалі людській цивілізації.



Але я розумію і ще дещо. Те, чого ще не розуміє пан Бастрикін та намагається не розуміти пан Путін. Те, що швидше рано, ніж пізно, міжнародне співтовариство вирішить вилікувати Расєю від пріапізму. І то радикальним чином: кастрацією. І буде боляче. І снитимуться расєйським вождям Рібентроп, Кейтель, Гебельс, та Мілошевич із Хусейном. І оті 87 відсотків шарикових, що зараз мліють від постійно ерегованих вождів, зробивши круглі очі, скажуть: «Какой ужас! Ми же нє зналі!»- і плюнуть на своїх недавніх кумирів.



Я чекаю. Я дочекаюся.