Україна тривалий час перебуває в стан інформаційної війни. Жорстокої і безпринципної. Часто підігріваємої руками самих українців.

На протидію цій війні створено і більш ніж три роки імітує свою діяльність ціле Міністерство інформаційної політики. Але Україною продовжують безперешкодно гуляти фейки, ворожа пропаганда, інформаційні атаки, акції і диверсії.

З офіційної сторінки та сторінки міністра Юрія Стеця в Фейсбук стає зрозумілим, що це міністерство зайняте лише поїздками за кордон на брифінги, поодинокими виступами перед обмеженою аудиторією з доповіддю типу «Крим це Україна» і роздачею членам Уряду декілька примірників книжки про Крим. Імовірно Уряд, на їх думку, є пріоритетною цільовою аудиторією в Україні, яка без книжечки про Крим ще може забути про український суверенітет, захопившись відміною пільг і підвищенням тарифів за ЖКП.

Що взагалі можна казати про своєчасність і актуальність інформації від Міністерства інформаційної політики, якщо на сторінці міністра (на офіційному сайті) висить ще паперова декларація Юрія Стеця за 2015 рік. Стара інформація дворічної давнини.

Таке й положення про міністерство. Писано під процес, а не під результат. Я звісно здогадуюсь про неофіційний пріоритет цього органу щодо інформаційної безпеки певної особи, але можна констатувати, що і з тим завданням вони справляються на оцінку близьку нулю по дванадцятибальній системі. А такий важливий для України і основний об'єкт інформаційних атак для Росії, як Збройні Сили України, взагалі кинутий напризволяще. І це в обстановці, коли йде війна і ворог постійно намагається дискредитувати і стравити армію з народом. В цих умовах армія не має навіть мінімально необхідних інформаційних майданчиків де розповісти правду.

Я вже писав, що тут https://site.ua/genshtabist.okopniy/11770-zaklyatiy-drug-armiyi-abo-pro-stil-schura-v-jurnalistitsi/ про https://site.ua/genshtabist.okopniy/11770-zaklyatiy-drug-armiyi-abo-pro-stil-schura-v-jurnalistitsi/ про 4 хвилини 30 секунд в тиждень усіх каналів разом взятих в тиждень, які розповідають щось про ЗСУ і то мабуть за рахунок надзвичайних подій. Про інформацію від військових фахівців і аналітиків (не плутати з самозваними «військовими експертами») українці взагалі забули. Так армія і інформує про свою діяльність від одної надзвичайної події до іншої. Велика проблема започаткувати квоти (за аналогією мовних квот) для ЗСУ та інших державних інституцій на телеканалах різних форм власності? Ні. Просто бажання нема. Та й мабуть часу не вистачає між поїздками за кордон.

Жодної суттєвої перешкоди поширенню пропаганди, фейків інтернет виданнями, контролю за дотриманням журналістської етики згадане міністерство не чинить. Одні декларації про наміри три роки поспіль.

Взяти, наприклад, відомий фейк про шалену кількість генералів в ЗСУ, який майстерно виготовлений ворожими військами інформаційно-психологічних операцій. В ньому все брехня. Про 40 генералів в армії США, яких насправді близько 900 (898). Про 400 генералів ЗСУ, яких насправді 111 в наявності, а за штатом 174. Навіть фотографія брехня, бо для створення уяви про «зажраних» генералів взяли фото 2010 року з ветеранами, які давно звільнені з лав ЗСУ. Насправді ЗСУ мають навіть за штатом один з найнижчих в Європі і аналогічний з США відсоток генералів – 0,07%, а по наявних ще менше – 0,04%. Зрозуміло, що все це зроблено для створення атмосфери ненависті та недовіри до військового керівництва і захисників в цілому. І таких атак дуже багато.

Хтось з міністерства інформаційної політики перешкодив розповсюдженню явно неправдивої інформації інтернет виданнями? Хтось підготував пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів щодо заборони поширення явно неправдивої інформації, яка несе загрозу інформаційній і національній безпеці? Хтось забезпечив ресурсну можливість протистояти таким атакам? Ні. В той час, коли всі країни світу активно вдосконалюють сферу інформаційної безпеки щоб протистояти інформаційним атакам і ворожій пропаганді, наше Міністерство інформаційної політики спить.

Міністерство сплячої інформаційної політики і іноземних подорожей.