Рефлексія. В мене є велике бажання заразити всіх . 
Неоднозначно .. Ха. Заразити всіх — несприйняттям маразму. 
А ви про що подумали. Буде це швидко і безболісно , ну може трошки мозок вкипить – як в мене коли я бачу очевидне в маразмі.... В нас на Саратовській буде газон — можливо буде скрізь газон, а можливо в наступному році. Частину алейки , після ремонту перекопали і висіяли (напевно) чудовий газон. На вулиці спека і землю поливають.. Все добре поливати газон треба (майбутній газон ), поливати треба не вранці не ввечері , а в спеку. І тому виросте гарний газон – нам води не шкода. В процесі дійства є наступні актори : працівник, що поливає газон – дві штуки, водій трактора – однин штука, трактор – один штука. Методом сумуванням треба порахувати ступінь ідіотизму і витрати міста на цей спектакль. Я нарахував зарплату 3-ьом працівникам, амортизація трактора і витрати на пальне трактора.. І саме цікаве те, що не факт, що там буде чудовий газон, ну такий як в американських фільмах, м'який, приємний на дотик і без собачого лайна. А ще в нас є такі гарні магазини як фора і кафе, інші підприємства, і кажуть в нормальному суспільному договорі , соціально відповідальні бізнеси облаштовують навколишне середовище навколо свого бізнесу. Ну там мінімум прибирають, по максимуму парк на даху збудувати і кормити своїх працівників безкоштовно, але то ж в нормальних соціальних договорах і ми не фейсбук, але наприклад посадити нормальний газон , зробити автоматичний полив газону в алеї — це не наш соціальний договір – ми в Україні так не працюємо.. І грець з ним з соціальним договором – шланг з магазину чи підприємства протягти і поливати газон — це складність на рівні підняти сраку.
Да ладно з тим шлангом. Водій трактора може підняти свою сраку вийти і поливати газон — майбутній газон .. Хоч питання інше навіщо поливати взагалі не зрозуміло що . 
Заразити всіх — несприйняттям маразму. А ви про що подумали
