Реформа «Укроборонопрому» — справа рук самого «Укроборонопрому». Добре, що це зрозумів сам «Укроборонопром» й спромігся на законопроект 3822. Така собі мрія менеджера з трансформації, занадто гарна, щоб бути правдою, яка давала змогу провести реформу концерну у цьому році.

Громадськість зустріла новину без оплесків, одразу розпізнала законопроект як виключно корупційний (у більшості своїй не читаючи), та відреагувала відповідними словосполученнями. У деяких експертів вже опуклості на щоках від надмірного вживання слова «корупція» , що може вважатися професійним захворюванням чи навіть виробничою травмою.

Фундаментальніше за інших підготувався УСПП, дійшовши висновків що «У цілому, прийняття цього законопроекту неминуче призведе до руйнації ОПК держави і, як наслідок, втрати її незалежності та суверенітету». Олд скул, це не проп`єш.

Щодо мене, то вважаю, що у будь-якому питанні головна річ про те, щоб мати справу з порядними людьми. На жаль цей пункт завжди відсутній у будь-якому нормативному документі, законі, наказі, положенні чи посадовій інструкції.

Наприклад, поставка вакцини йде в прямому ефірі і в світлі прожекторів – кому це завадило зробити те, що зроблено?

Ще експерти люблять говорити про приховану у 3822 приватизацію. А 170 млрд грн збитків держпідприємств за 2019 рік – як справжні дівіденди від вже існуючої прихованої приватизації нікого не хвилюють? А аж 200 тисяч грн річного прибутку від державного активу вартістю 1,111 млрд грн – як вам? Якої ще прихованої приватизації боятися?

Коротше, в «Укроборонопрому» немає друзів. Попри усі базікання про катастрофічний нинішний стан та доленосність реформи концерну, цей процес на диво спільними зусиллями намагаються зробити безкінечним. УСПП тріпатися не любить, і в своїй довідці розказав, як це буде (вірю), та й помічників черга докладеться.

А поки законопроект 3822 готується до другого читання, і хто його зна, що залишиться від першого, займемося генеральним директором «Укроборонпрому», це теж якось наблизить світле майбутнє. Не для усіх, звісно ж, з огляду на вищенаведене. Нікому не був цікавий Абромавічус, який пішов з посади при перших зіткненнях з акулами щойно створеного Мінстратегпрому. Нікому не був цікавий його наступник з біографією з одного речення.

А ось Гусєв, з якого почалася практична фаза реформи, нормальний менеджер та й просто жива людина – це просто подарунок для експертів з KPI, міжнародних рейтингів та гелікоптерів. Не допомогти чи підтримати, а знищити. Директора, який реально може впоратися й не забруднитися.

Давайте, хлопчики, «Беллгейт», «Гусєв- всьо», що там ще, створіть вже з нічого той міжнародний шкандаль, якщо за кордоном не чухаються. Чіпляйтеся до кожного випадку чи обмовки, роздувайте їх до розмірів слона. Працював з Каськівим – тримай пожиттєвий діагноз. Менеджер та книга – дві речі несумісних. Освітні програми та благодійні виставки – це дійсно смішно. Ікони на ящиках від набоїв — треш. Гусєв у військкоматі 3 березня 2014 р. – піар.

Та кого я вчу… «Папаша, всьо буде в лучшем відє, не хвилюйтесь». Подивимось.