Апріорі антиконституційні референдуми про «стіну» і олігархів, виправдання «Великого крадівництва» і Єрмака: "1+1" організував скандальне інтерв'ю з Зеленським
--
Інтерв'ю Зеленського Наталії Мосейчук залишило багато питань. І посилення впевненості в тому, що ближче оточення міцно тримає Зеленського в «теплій ванні».

Інакше складно пояснити ту ж впертість у просуванні референдумних ініціатив: хайпових, безсумнівно, але з правової точки зору абсолютно неможливих.

Гарантовано вже забезпечила хайп сьогоднішня заява щодо можливого референдуму «про стіну» ("повне розірвання стосунків в тому чи іншому вигляді — ...рішення про запуск цього плану повинен приймати народ України. За стіну буде голосувати народ України") . Але юридичні перспективи такої заяви і самого референдуму — ніякі. Бо "розірвання стосунків" на практиці — це буквальне втручання в територіальну цілісність України, зміна територіальних меж. Такі питання прямо заборонені до винесення на референдум. Але Зеленський таку заяву робить, публічно і впевнено. ОП явно не забезпечив роз'ясненнями.

Так само навряд чи факт суперечності і "антиолігархічної" ініціативи кільком статтям Конституції не був очевидний бодай декому в оточенні Зеленського одразу. Але його ніхто не поспішає стримати, президент продовжує педалювати тему, котра може мати якісь реальні перспективи тільки за цілковито авторитарного режиму, що ігнорує закони і функціонує за принципом виконання всіх бажань диктатора.

Бо в межах базових демократичних принципів функціонування держави (де жоден громадянин незалежно від рівня статків не може бути наділений додатковими правами чи позбавлений таких самих прав як і інші поза судовим рішенням в рамках справедливого змагального судового процесу) "призначити злісних олігархів" просто неможливо за законом. Тому виносити на референдум питання, котре апріорі порушує Конституцію, — це точно не оптимальний формат використання інструменту прямого народовладдя. Порушення Конституції, імплементоване народом, не перестає бути порушенням Конституції.

Тобто, знов та сама проблема, що й всі два роки: "не попередили", "не пояснили", "не сказали". Бо дуже сумніваюсь, що на всю Зекоманду не знайшлось бодай кількох людей, котрі точно знали, що заплановані Зеленським до озвучення хайпові ініціативи — м'яко кажучи, юридично нікчемні. Але не зупинили.

Бо це зруйнує "теплу ванну"? Але по факту через це Зеленський геть не орієнтується в реальних процесах в державі, в реальному стані речей. І це дуже помітно.

Окремий момент — фактично, визнання Зеленським "владного дуумвірату" з "візиром"-Єрмаком: "Він прийшов зі мною, він піде зі мною. І не залишиться на будь-яких посадах. Пан Єрмак був зі мною від самого початку, але не на цій посаді... Єрмак поруч зі мною не просто так, я довіряю цій людині".

Зважаючи на контекст — злив спецоперації з вагнерівцями — Зеленський буквально взяв на себе всю повноту відповідальності за кожну дію і бездіяльність, кожне слово Єрмака. Це спрацювало би у феодальній реальності. Але не поможе легітимізувати "людину нізвідки" для міжнародних партнерів. І не покращить перспективи самого Зеленського.
==
Перше враження від появи в ефірі "1+1" Зеленського з приязною Мосейчук, в комфортному для Зеленського форматі "на газоні" — Коломойський знов досягнув певних обопільних домовленостей з Зеленським.

Але враження по завершенню бесіди кардинально інші. По-перше, Коломойський (з цілком очевидних причин) став спонсором демонстрованого в інтерв'ю охолодження стосунків з Заходом. І по-друге, Коломойський використав доступні медійні інструменти для посилення враження, що Зеленський некомпетентний і не надто орієнтується в реальній ситуації, він інформаційно ізольований і тому небезпечний. Судячи з моментальної хвилі в ЗМІ і блогах "п'ятої колони", це інтерв'ю найвигіднішим є саме для них. Цитувати такого Зеленського дуже зручно для мотивації проросійського електорату.