Єрмак і Гетманцев дарма вигадують «ознаки олігарха» для антиолігархічного закону — США вимагає звільнення влади від незаконного впливу третіх осіб, а не «полювання на колективно призначених олігархів».
--
Блінкен сьогодні на пресконференції в Києві про предмети обговорення з Зеленським: «Ми обговорили питання євроатлантичного шляху України, а також ту роботу, яку проводить країна для просування реформ і викорінення корупції. Ми говорили про реформи та реформування інституцій. Є дуже багато сил, які виступають проти реформ і боротьби з корупцією. До них належать зовнішні сили, такі як Росію, та внутрішні – олігархи та потужні особи, які переслідують власні інтереси незаконними методами».
--
Тобто, як я й казав, питання зовнішньої підконтрольності влади і корупції (котра точно не зменшилась за Зекоманди: і масштаб, і разові суми хабарів) — головні в діалозі з Білим домом. При тому Байдена цікавить реальний стан речей, а не номінальна «активна боротьба».

Зверніть увагу на формулювання: «олігархи ТА ПОТУЖНІ ОСОБИ, ЯКІ ПЕРЕСЛІДУЮТЬ ВЛАСНІ ІНТЕРЕСИ НЕЗАКОННИМИ МЕТОДАМИ». Тобто, казочка про білого бичка — демонстративно опрацьовуваний «закон про олігархів», ще демонстративніше наморщені лоби Зекоманди в спробах «сформулювати ознаки олігарха», — це все не спрацює, бо не цікавить США.

Їх цікавить конкретний результат: виведення української влади з-під контролю третіх осіб і агентів Кремля. А також забезпечення ситуації, коли надану Конгресом допомогу — що фінансову, що технічну — не буде розікрадено і перепродано через корупційні схеми держчиновниками. США вистачило історичних прецедентів надання допомоги іншим країнам, щоб зрозуміти єдиний дієвий формат взаємодії з корумпованою країною, якщо цього все ж вимагають стратегічні інтереси Америки.

І заява Блінкена ще раз підтвердила, тепер вже публічно: Зеленський не побачить Байдена, доки Байден не бачитиме реальних результатів виконання його вимог, а не демонстративні публічні «танці» без практичних наслідків і без змін ситуації.