Черговий локдаун — чергова симуляція, котра доб'є малий і середній бізнес. Але «зменшення захворюваності» таки констатують: бо люди про перестають платити за тестування, офіційна статистика меншає.
--
З минулої весни вже всі вивчили, що локдауни від Зекоманди — це абсолютно «ні про що», філософська «річ в собі», котра просто існує, ні для чого. В світі локдауни запроваджувались, щоби оптимізувати «логістику захворюваності»: дати час розгорнути медичні потужності, вирівняти криву захворюваності і запобігти різким сплескам, щоб не перевантажити лікарні, теперішній локдаун і комендантські години — щоб дочекатись масової вакцинації.

Але в тім і річ, в світі дійсно під час локдауну активно «щось робили»: вживали реальних заходів, реалізовувати ефективні програми, забезпечували інфраструктуру ресурсами і розбудовували саму інфраструктуру. Тобто, на виході з локдауну умовна європейська країна мала кращу ситуацію, ніж на вході. В нас нічого такого не спостерігається. Більше того: всі знають, що ніхто нічого не робитиме.

Хоча є винятки: дехто активно порушує карантин і старанно збільшує свої статки. А ще дехто — покриває цю діяльність і також збільшує свої статки.

Хоча серед наслідків локдауну можна впевнено називати остаточний підрив економіки, добивання дрібного і середнього бізнесу.

Щоправда, статистика захворюваності з високою ймовірністю таки зменшиться: люди чимдалі менше готові витрачатись на дороге тестування, якщо це майже ні на що не впливає. Але хто казатиме про тести? Захворілих зареєстровано менше? Ну, значить, результат є. Точніше, симуляція результату, але кого це цікавить.
--
Ну і суто електоральні результати локдауну також однозначно будуть. Людина, котра заборонила продавати презервативи, не може розраховувати на збереження рівня довіри. Навіть якщо до її дня народження в Україну таки привезуть якусь партію вакцин.