Дваціть два роки тра шоп стати вчительков. Дваціть два – це число визначене неспроста. Дваціть два – це направду пруще число.
Але вернімоси до вчительок.
Деколи вчительки йєк помідоровий сок: вимняцкані, підкисші, без кісточки, з солев і в тетрапаку.
Деколи вчительки йєк героїні ниньки покійного Гйю: у вигладженій строгій формі, з очочьками і вміло доносять матеріал всім ротом.
Деколи вчительки йєк пампушки від цьоці Зюні: файні, обов'язково з пудров, місцями круглі і обізательно жарені на старому салі і ізза тего гірковаті.
Но але зато всі вчительки робля благородну справу – з дєцтва готують наших дітей до смерті.
Ви спитайтеси – а де вчителі і прічьом тут 22.
А прітом, шо тіко наший вчитель може на світанку після випускного самий візвати 22х випускників на махач, получити від них триндюлєй і сірамно прийти потім в школу вчити нових дваціть двох орлів прийомам карате.
