(персонажі пошті вимишлені і соупадєнія пошті случайні)

Економіка родиласи дивним способом – брунькуванням. Самі перші батьки бистро від неї відказалиси і всю свою жість Економіка скиталаси по прийомних. Прийомні батьки були різні: як і хароші , шо приходили з надійов воспітати і розвінути луччі качєства, так і паршиві, яким Економіка нужна була лиш шоп набити свої кишені фін.допомогов від сочуствующих донорів.
На дваціть пйєтому році життя Економіка проснуласи зранку і заплакала – «Ну я ж хароша, годна і плодовита! Чьо мині так не везе і не попадаєси файних женіх, з йким би я могла жити-поживати і діточок примножати?...»
Цей плач нарешті почула Команда спасасатєлєй. Нє, на жаль не спасатєлі Малібу, а реальні персонажі Чіп і Дейл з командов, йкі всігда спішать на помощь.
Ітак, квітень дві тищі шіснацітого. Координаційна рада по організації весілля Економіки. Ніч. Дето в дуплі, оббитому алюмінієм, шоп не почули чужі люди.

Чіп: - Я, і моя команда, готові женитиси на Економіці і обіцяєм, шо за девіть місяців вона таки родить!

Товстопуз: - Нє, це ж буде неприродньо і неправильно, єслі вся твоя команда буде одночасно женитиси на Економіці. Ще ладно твоя таво полуженьжіна-полумиша Гайка, вона хот на половину женьшіна, бабушка Європа пойме і прийме, все ж таки толерантність рулить. Но, а шо робити з Вжиком? Наші люди щи не настіко толерантні.

Чіп: - Я відказуюси женитиси! Або ми всі разом тутки, або ми йдем женитиси на монгольській дівці.

Вжик: - Та ладно вам. А давайте я стану наглядачом, йкий буде контролірувати суботу. Шоп в цей день не ґвалтували Економіку, бо в суботу не можна нічьо робити.

Дейл: - Тю! Так ти ж своє жало не обрізав! Йяк ти мож стати наглядачом?

Вжик: - Та скіко того діла… Але нє.. Стрьомно, вдруг жало перестане функціонірувати правильно… Давайте краще канони Святого Пісьма поміняєм!

Гайка (достаючи з кишені плитку чоколяду): - А давайте, я одна вженюси на Економіці. Ви кажете, шо бабушка Європа не проти, а з дєдушков Владіміром я си договорю.

Дейл: - Йди відсів! Вже раз договориласи…

Товстопуз (відсовуючи чоколяду Гайки і скоса подивляючиси на мандаріни): - Я щітаю Чіп, шо тра до твої команди покликати когос сторонського. Давай професора Німнула включим в команду спасатєлєй.

Дейл: - Опйять?!! Вже ш раз покликав… До сіх пор трасу до моря не годен той твій Німнул зробити…

Чіп: - А щи я би хотів, шоби в мене було купа замєстітілів, бо мені треба буде часто в село їхати . Самі понімаєте - барабуля, буряк… а цего року щи хочу рапс посіяти. Іначе я відказуюси женитиси!

Вже світало… всі замучилиси і рішили піти прогулятиси, подихати свіжим повітрям.

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація