Дійові особи:
Мер, новий мер міста.
Голос із залу, активні прихильники партії.
Голос з гучномовця знадворю, активні противники нового мера.
Альпака, щасливе жівотне, яке символізує шось нове у місті.
Дія перша.
Хол нового кіномистецького центру ім. Миколайчука. Колони задекоровані вишитими помаранчевими рушниками, літають метелики і звучить кавер-версія безсмертної пісні «Берег любові».
Люди неспішно прогулються, перекусюють гойрівськими пляцками.
Час від часу чути голоси журналістів, які вигукують «Гойра!» і «Гірко молодим!»
Через прозорі вікна видно групу людей, які розгортають транспорант з написом «Епідерсія»
Дія друга.
В залі гасне світло і на сцену перед екраном виходить мер.
Мер (схвильовано): Цього дня я чекав 100 днів.
Кожних кілька років приходить нова влада, яка змінює підходи.
І хочу відзначити, шо вам крупно повезло, шо тепер це роблю я.
Голос із залу: УРА!!! УРА!!! УРА!!!
Мер: Ще півроку тому ми презентували вам свою команду кандидатів і напрацьовували проекти рішень для вас!
*на екрані за спиною мера транслюються кадри фліпчартів і фрагменти спільних фоток.
Мер (натхненно): А вже сьогодні я представлю вам три революційних продукти найвищого рівня.
Перше — ви обрали в раду професійних і чесних людей!
*прориваючи кіноекран виходить десятка депутатів. Молода журналістка падає в обморок.
Мер: Всі вони з тачконтролем і захистом від хабарів.
Голос з гучномовця знадворю: Ганьба! Де обіцяні дороги?
Мер (не відволікаючись): Друге — ми привели унікальну в своєму роді професійну команду управлінців, які здатні змінити світ навколо вас.
*на канатах спускаються зпід стелі нові заступники мера, секретарі та директори управлінь і сідають за круглий стіл
Мер (захоплено): Третє — перша в своєму роді революційна людина для звязків з громадськістю
*Настя на альпаці заскакує в зал. Всі камери розвертаються на альпаку і на Настю.
Голос з залу:Гравітон і Ентузіастів — два райони, одна Настя!
Мер: Отже, три складові: чесні депутати, професійні управлінці і революційна радниця.
Ще раз: депутати, управлінці і Настя.
Це не три різні складові, а одне ціле.
І я називаю це єдине ціле — єдиною альтернативою, яке змінить ваше життя.
*в цей момент, в залі чути тріск суддівської мантії, яку розриває колишній директор департаменту і роздає по клаптику іншим звільненим чиновникам
Голос з гучномовця знадворю: Ви брехун! Чому ви не вийдете і не розкажете про шкурняк на Сторожинецькій?
Дія третя.
В залі панує приглушене світло, на екран виводиться червоно- зелена заставка «Дієва громада» на фоні набережної Прута.
Мер: Я хочу вам розповісти як виглядало минуле і яке вас чекає майбутнє.
Уявіть собі систему координат, де на нижній точці вертикальної осі знаходиться рідне місто.
*на екрані з'являється картинка, але ніфіга не видко, бо депутати коли виходили — прорвали екран
Мер: Так, нам набридло бути внизу і ми прагнемо рухатися уверх!
*на екрані з'являється верхня точка вертикальної осі, де написано слово «Франківськ»
Мер: Як ви думаєте — що розміщено на горизонтальній осі?
Голос з залу:Рівень втрат води водоканалом. Зменшення ям на дорогах. Кількість лелек, які приносять емігрантів назад до міста!
Мер: Так, ви всі праві. І для наочності я презентую вам шкалу усміхнених обличчь.
*на екрані з`являються смайлики кроком від 10 зліва до 26000 на крайній правій точці.
Голос з гучномовця знадворю: Що ви робили 100 днів???
Мер (натхненно): Кожного дня ми лягали і просиналися з однією думкою — як покращити місто, щоб кількість усміхнених людей збільшувалась.
Голос з гучномовця знадворю: Конкретніше! Шо ви зуби тигру заговорюєте?!!
Мер: Для того, щоб цього добитися — ми працюємо над тим, щоб спростити прийняття рішень.
Голос з залу:До 2030го року ми відмовимося від паперового документообігу — і тоді продавці планшетів стануть усміхненіші!
Мер: Ми продаємо 7 машин з автопарку міської ради і ...
Голос з залу (в екстазі): ... і ще 7 людей стануть щасливішими, бо пересядуть з маршрутки у своє власне авто.
*в залі овації, прихильники партії кидають на сцену букети квіти, а молода журналістка кидає ліфчик
Дія четверта (фінальна)
Довольна альпака румигає букети, якими встелена сцена. Настя відводить журналістів в кімнату-музей Миколайчука, де заставляє перед причащанням цілувати мощі. Прихильники партії викручують одяг, формуються в чергу, щоб сфотографуватися з мером.
На вулиці запалюють шини, бо знають, шо самі не загоряться.
Вогонь, клуби диму, червоні очі палають в темноті.
Голос з гучномовця знадворю: Ви не ментально інші, ви — сєкта! Дайте воду! Встаааавай странааааа агрооомммнннная....
*і тільки попередній мер спокійно і без пафосу виключив пряму трансляцію цього всього на «Тва» і включив любиму передачу «Жді меня»
